Миш"як в елементарному стані як щільна масу, що найчастіше буває покрита сірувато-білими або сірувато-чорними нальотами, знайомство з фізичними і хімічними властивостями. Загальна характеристика головних умов, що сприяють отруєнню сполуками миш’яку.
Токсикологія сполук миш’яку Вступ У різний час, у різних обставинах, в різному вигляді цей елемент виступає як отрута і як цілющий засіб, як шкідливий і небезпечний залишок виробництва, як компонент найкорисніших, незамінних речовин. Малі кількості мишяку необхідні для життя .Накопичення мишяку особливо характерне для ландшафту степів і пустель, в ґрунтах яких мишяк малорухомий. Споживання мишяку водними організмами є однією з причин зниження концентрації його у воді, найбільш виразно інтенсивного розвитку планктону, що виявляється в період цвітіння води. Відомими джерелами забруднення мишяком є мідноплавильні заводи. Виділення мишяку відбувається в основному з димом у вигляді мишякового ангідриду. Мишяк, ще один відомий канцероген, додається до кормів тваринам у складі різних мишяк - вмісних сполук, також використовується у якості стимуляторів росту. У природі він розповсюджений головним чином у вигляді сірчистих сполук: As2O3, відомого за назвою аурипігменту (жовтого кольору), і реальгару, двосіркового мишяку (As2S2), що має темно-червоний колір. Формула цієї сполуки As2O3; воно утвориться з миш’якової кислоти за рівнянням: 2H3As03 _ ЗН2ПРО As2O3 Миш’яковий ангідрид являє собою білі фарфоровидні (аморфні, склоподібні) шматки або білий порошок. За ГОСТом містить до 79-82% (але не нижче 51-52%) миш’яковистого ангідриду. Отруєння такою рідиною після змочування такого паперу спостерігається головним чином у кішок і собак.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
