Токсикологічна та санітарно-гігієнічна характеристика фурадану - Автореферат

Українська академія аграрних наукШироке застосування цих сполук може спричиняти кількісні та якісні зміни біотопу й біоценозу аграрної екосистеми, зокрема порушення взаємозвязку тварин і навколишнього середовища (Проданчук Н.Г., Кокшарева Н.В., 2001; Козак М., 2005; Хмельницький Г.О., Якубчак О.М., 2005). Проте контроль стосовно вмісту залишкових кількостей цього пестициду в обєктах тваринного походження та діагностика можливих отруєнь тварин не можуть бути повністю забезпечені через низку хиб методу його визначення в умовах відповідних лабораторій. Стосовно токсикодинаміки згаданого вище пестициду, то дані літератури є суперечливими та не можуть бути використані для оцінки дії фурадану на окремі функції організму тварин. Отже, існує необхідність здійснення досліджень щодо розробки високочутливого методу визначення залишкових кількостей карбофурану (фурадану) в обєктах тваринного походження, вивчення процесів токсикокінетики, впливу пестициду на основні функції організму тварин і його персистенції в навколишньому середовищі. Для її досягнення необхідно було вирішити такі завдання: - розробити методику визначення карбофурану (фурадану) в обєктах тваринного походження та валідувати її згідно зі стандартом ISO 17025;Експериментальні дослідження щодо розробки методики визначення залишкових кількостей карбофурану (фурадану) в обєктах тваринного походження розпочали з оптимізації реагента-проявника. У подальшому, за допомогою збризкувача, пластинки обробляли різними реагентами-проявниками, а саме: 15% розчином олова хлориду в хлористоводневій кислоті - карбофурану не виявлено; здійснювали двоступеневу обробку: спочатку 15% спиртово-водним розчином калію гідроксиду з наступним підсушуванням пластинки впродовж 10 хвилин на повітрі. Дослідження здійснювали, порівнюючи три солі діазонію - міцний синій Б, міцний червоний ГГ, міцний червоний В та з використанням двох розчинників до них - ацетону та етанолу. Отже, розроблена нами методика визначення залишкових кількостей карбофурану (фурадану) в біологічних обєктах забезпечує повну його екстракцію з матриці, максимальне очищення отриманих екстрактів, а також розподіл пестициду та його метаболітів у тонкому шарі силікагелю з межею визначення в мясі, внутрішніх органах та жирі - 0,02, а в молоці та яйцях - 0,05 мг/кг. Максимальний вміст карбофурану через чотири години після введення було виявлено у вмістимому шлунка - 18,38±7,70 мг/кг, у ділянці товстої кишки з вмістимим - 9,50±7,20 мг/кг, а також у печінці - 0,12±0,02 мг/кг та селезінці - 0,10±0,01 мг/кг.У дисертації наведено результати токсикологічних та клініко-біохімічних досліджень, розроблено методику визначення залишкових кількостей карбофурану в кормах і тканинах тваринного походження, встановлено параметри гострої токсичності фурадану (карбофурану) для щурів, вивчено токсикокінетику пестициду в організмі щурів і курей, вплив фурадану на функціональний стан печінки птиці та досліджені особливості персистенції карбофурану в обєктах довкілля після обробки насіння соняшнику, кормового та цукрового буряків упродовж їх вегетації у виробничих умовах. Розроблено методику визначення залишкових кількостей карбофурану (фурадану) в кормах і тканинах тваринного походження (мясо, внутрішні органи, молоко, жир, яйця) способом тонкошарової хроматографії, яка має межу детектування 0,2 мкг та повноту виявлення 91,76%. Фурадан у організмі щурів за умов одноразового перорального введення в дозі 5,0 мг/кг маси тіла швидко всмоктується з травного каналу, піддається біотрансформації та розподіляється в усі органи й тканини за відсутності кумуляції. Продукти біотрансформації карбофурану - чотири метаболіти - визначено в усіх органах і тканинах упродовж трьох діб від початку експерименту. Окрім карбофурану визначено продукти його біотрансформації - метаболіти №1 та №2, які розподіляються в органах і тканинах та виявлені впродовж трьох діб від початку експерименту.