Оцінка токсикологічних характеристик металокомплексних азобарвників та обґрунтування гігієнічних нормативів при їх виробництві. Дослідження умов праці та канцерогенної небезпеки на підприємстві, методи профілактики професійних патологій у працівників.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ»Робота присвячена дослідженню металокомплексних азобарвників (ріазоланів), їх токсикологічних характеристик, а також науковому обґрунтуванню системи заходів щодо поліпшення умов праці і профілактики професійної патології серед робітників цього виробництва. Встановлено, що всі вивчені барвники мають якісно однотипний вплив на організм і за критеріями гострої токсичності відносяться до 3-4 класу (помірно і малонебезпечних речовин). При інгаляційній дії на експериментальних тварин встановлено, що ріазолани проявляють загальнотоксичну дію, з переважним впливом на функціональний стан нервової системи, органів кровотворення, печінки, нирок. При обґрунтуванні ГДК у повітрі робочої зони і в атмосферному повітрі населених місць рекомендується введення до величин Limch коефіцієнту запасу 10. Визначено, що виробництво металокомплексних азобарвників (ріазоланів) відноситься до канцерогенонебезпечних, за рахунок забруднення повітря робочої зони і дії на працівників канцерогенних хімічних сполук - хрому (VI), формальдегіду.В Україні створений асортимент кислотних металокомплексних барвників (торговельна марка «Ріазолан»), який складається з 14 індивідуальних марок і 7 сумішей [Бородіна А. В. та співав.,1997]. Так, стосовно виробництва кислотних барвників є лише окремі вказівки на недосконалість відносно гігієнічних вимог, щодо устаткування і апаратів, на відсутність їхньої детальної гігієнічної характеристики з зазначенням виду і інтенсивності виробничих чинників (виробничого шуму, мікроклімату виробничих приміщень, ступеня важкості праці) при виконанні основних технологічних операцій представників різних професійних груп [Эрман М. И., 1971; Василенко Н. М. та співав., 1983; Тимченко А. Н. та співав, 1986; Завгородний И. В., 1991; Дерпак В. В. та співав., 2000; Марченко В. И., 2000]. З 2008 року дисертаційна робота виконувалась в ДУ “Інститут медицини праці АМН України” (у звязку з необхідністю виконання комплексних гігієнічних та епідеміологічних досліджень) в рамках НДР «Альтернативні методи в сучасній токсикології та їх використання в комплексній оцінці токсичної дії сполук важких металів» (2007-2009 р. р.) (держреєстрація № 0107U000838), де були виконані дослідження з гігієни праці при виробництві металокомплексних азобарвників (ріазоланів); а в рамках Міжгалузевої комплексної програми «Здоровя нації на 2002-2011 р.р.» у НДР «Наукові основи моніторингу за онкологічною захворюваністю працюючих в канцерогенонебезпечних виробництвах України» (2008-2010 р.р.) (держреєстрація № 0108U001690) була проведена оцінка канцерогенних ризиків при виробництві металокомплексних азобарвників (ріазоланів). визначити токсикологічні характеристики металокомплексних азобарвників (ріазоланів) і обґрунтувати гігієнічні нормативи ГДК і ОБРВ в повітрі робочої зони і атмосферному повітрі; Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше: - експериментально встановлено токсикологічні характеристики металокомплексних азобарвників (ріазоланів): червоний 2Ж (1-феніл-3-метил-5-піразолон-2-аміно-6-нітрофенол-4-сульфокислота); жовтий 2К (1-феніл-3-метил-5-піразолон-2-амінофенол-4-сульфокислота); жовтий 14-92 (1-феніл-3-метил-5-піразолон-антранілова кислота); бордо (2-нафтол-2-амінофенол-4-сульфокислота); зелений 4Ж (2-нафтол-6-сульфокислота);Дослідження складалося з чотирьох етапів, кожен з яких мав свої завдання: І етап - аналіз даних світового і вітчизняного досвіду по питаннях оцінки токсиколого-гігієничних характеристик металокомплексних азобарвників, технології, умов праці при їх промисловому виробництві, стан здоровя працівників в даному виробництві; ІІ етап - вивчення токсиколого-гігієничних властивостей металокомплексних азобарвників (ріазоланів) що містять кобальт, хром, залізо; Дослідженням були охоплені 347 працюючих у виробництві металкомплексних азобарвників (ріазоланів) на ТОВ «Рубіжанський Краситель». Токсикологічні дослідження проводилися при одноразовому і повторному пероральному введенні, нанесенні на шкіру і слизові оболонки очей, при однократній інгаляційній (4 години) і хронічній (4 місяці, по 4 години, 6 разів на тиждень) дії. Проводились також дослідження з оцінки здатності ріазоланів проникати через неушкоджену шкіру, а також місцевої дії на шкіру і слизові оболонки.У дисертації вирішена актуальна проблема медицини праці - досліджено токсикологічні характеристики, гігієнічні умови праці, канцерогенна небезпека виробництва металокомплексних азобарвників (ріазоланів) і науково обґрунтовану заходи щодо поліпшення профілактики професійної патології серед працівників даного виробництва. Проведені експериментально-токсикологічні, гігієнічні і епідеміологічні дослідження базувалися на необхідності комплексної оцінки існуючих небезпек для здоровя осіб, що працюють на виробництві металокомплексних азобарвників (ріазоланів), які є маловивченими з позиції гігієни праці і професійної патології і становлять потенційний канцерогенний ризик для працівника.