Основні типи різців, їх геометричні параметри. Методика контролю їх заточування. Визначення температури різання методом природної термопари. Ознайомлення із загальним виглядом токарно-гвинторізного верстата С11МТ та розміщенням важелів управління.
Аннотация к работе
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1. ГЕОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ РОБОЧОЇ ЧАСТИНИ РІЗЦІВ Мета роботи - ознайомитися з основними типами різців, їх геометричними параметрами, приладами та методикою контролю заточування різців, із впливом геометричних параметрів різців на умови різання; скласти ескізи основних типів токарних різців і виміряти їх геометричні параметри. 1.1 Інструменти та наочні приладдя 1. Плакати із зображенням геометричних параметрів різців та кресленням різця. 1.2 Загальні положення У практиці металообробки застосовуються різні види ріжучого інструменту. Проте формою ріжучої частини всіх ріжучих інструментів є клин, який має одну або декілька ріжучих кромок. Найбільш розповсюдженими ріжучими інструментами й водночас найбільш простими за конструкцією є різці, тому геометрію ріжучих інструментів розглянемо на прикладі токарного прохідного різця. 1.2.1 Будова токарного різця Токарний прямий прохідний різець (рис. 1.1.) має ріжучу частину А і приєднану частину Б, яка призначена для кріплення різця в різцеутримувачі. Рис. 1.1 Ріжуча частина має такі елементи: передню поверхню 1, по якій сходить стружка; головну задню поверхню 2, повернуту до поверхні різання заготовки; допоміжну задню поверхню 3, звернену до обробленої поверхні заготовки, ріжучу кромку 4, утворену перетином передньої та головної задньої поверхонь; допоміжну ріжучу кромку 5, утворену перетином передньої та допоміжної задньої поверхні; і вершину різця 6, утворену перетином головної та допоміжної ріжучих кромок. Інструмент заточують по передній і задній поверхнях. Для визначення кутів, під якими розташовуються поверхні ріжучої частини інструмента відносно одна одної, вводять статичну систему координат (рис. 1.2) із ряду площин. 1.2.2 Координати площини різця Рис. 1.2 Основна площина РV - координатна площина, яка проведена через основу або вершину різця перпендикулярно напрямкові швидкості головного руху. Площина різання РП - координатна площина, яка дотикається до ріжучої кромки і перпендикулярна основній площині. Робоча площина РS - площина, у якій розміщені напрямки швидкості руху різання та руху подачі. 1.2.3 Статичні кути різця Куги різця в статиці розглядають, виходячи з умов, що вісь різця перпендикулярна осі заготовки, вершина різця знаходиться на рівні осі заготовки, роблячи тільки головні рухи різання (без подачі). Кут нахилу ріжучої кромки ? - кут у площині різання між ріжучою кромкою та основною площиною. З його збільшенням зменшується деформація зрізаючого шару, зменшуються сили різання і витрати потужності, поліпшуються умови відходження стружки, підвищується якість оброблюваної поверхні. Головний кут у плані ? істотно впливає на стійкість ріжучого інструмента і на шорсткість обробленої поверхні. Із зменшенням кута ? збільшується довжина активної частини головної ріжучої кромки (ширина шару - який зрізують) і зменшується товщина шару, який зрізують. І як наслідок цього задній кут а зменшується, а передній кут ? збільшується. Наприклад, при обробці конструктивних сталей різцями із швидкоріжучих сталей ?=20-30°, ?=8-12°; ?=0; при обробці твердим сплавом ?=.15°; ?=8-12°; ?=0-5°. ІШ 500x60*305 34А 40 СТ2 6 К5 35м/с А Ікл У маркування входять: 1.