Перші вірші Осьмачки. Проза Т. Осьмачки — вагома й самобутня, не схожа ні на яку іншу сторінка української епіки. "Ротонда душогубців" — літопис злочинного винищення українства в період колективізації. Казковість й ліричність поетичного самовираження.
Аннотация к работе
Тодось Осьмачка (1895-1962)Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно повязував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці поезій «Круча», яка зявилася друком 1922 p., молодий поет здобувається окремими віршами, хоча їх було у збірочці всього десять, на розкуте, підсилене символістською поетикою самовираження. Перші вірші Осьмачки народжувалися рано - ще в дитинстві, в атмосфері сільської природи, народних повірїв, переказів, легенд, казок - у тому світі реального й уявного, який спонукає до фантазування, до мислення, до поезії. Тодося Осьмачку символізм приваблював «як поезія відтінків, натяків, що шукає суто емоціонального впливу на читачів, що намагається стерти межі між поезією і музикою, не даючи слів-назв речам, а закорінюючи лише «ідею» про них, символізм Верленів і Маллярме, символізм Тичини доби «сонячних кларнетів». У вірші «На Ігоревому полі», написаному в 1923 p., Осьмачка майстерно «реконструює» оповідний лад народної балади, створюючи новітню легенду-плач Ярославни: На голі майдани вийшла молодиця, поставила синатам у кривавиці, з мукою гукнула: «Ллє кров без упину!..