Обробка інформації в умовах природної чи організованої багатозначності з позицій властивостей неоднозначності. Застосування точково-множинних методів, що з необхідним ступенем деталізації зіставляють окремим елементам множини з заданими властивостями.
Аннотация к работе
Харківський національний університет радіоелектроніки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наукНауковий консультант: доктор технічних наук, професор Путятін Євгеній Петрович, Харківський національний університет радіоелектроніки, завідувач кафедри інформатики Захист відбудеться: 02.07.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.052.01 в Харківському національному університеті радіоелектроніки за адресою 61166, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету радіоелектроніки (61166, м. Дисертація присвячена рішенню проблеми обробки інформації в умовах природної чи організованої багатозначності з позицій властивостей неоднозначності - застосування точково-множинних методів, що з необхідним ступенем деталізації зіставляють окремим елементам деякі множини з заданими властивостями. З практичної точки зору створені передумови для раціонального проектування програмно-апаратних засобів, розвитку середовищ підтримки прийняття рішень в організаційно-технічних системах, коли ступінь деталізації, обсяги даних і час обробки є критичними факторами.Парадигма обробки візуальної інформації представляється трьома типами задач, у яких: - входом і виходом є зображення; Галузева (професійна) інтеграція інтелектуальних ресурсів, поширення використання локальних і глобальних телекомунікаційних систем і навіть акценти на комплексній автоматизації побуту підкреслюють необхідність підвищення ефективності концептуальної, методологічної, математичної, інформаційної, технологічної бази реєстрації, накоплювання, передачі, обробки і тематичної інтерпретації зображень. Дисертація виконана на кафедрі інформатики Харківського національного університету радіоелектроніки в рамках держбюджетних науково-дослідних робіт: “Обробка складних сигналів (зображень) в інформаційних системах” (№ ДР 0194V038440, відповідальний виконавець), “Розробка і дослідження теоретичних і прикладних аспектів синтезу й обробки рентгенографічних зображень у системах радіаційно-інтроскопічного аналізу” (№ ДР 0196V011359, відповідальний виконавець), “Методи обробки і технології розпізнавання зображень різної фізичної природи” (№ ДР 0197V008892, відповідальний виконавець), “Розробка теоретичних основ і математичного забезпечення для адаптивних, нейро-і фаззі-систем керування з урахуванням обмежень, що параметрично оптимізуються” (№ ДР 0197V0121130, виконавець), “Концептуальні підходи і моделі розпізнавання зображень в умовах регулярних і випадкових збурень для систем реального часу” (№ ДР 0100V003416, відповідальний виконавець), а також ряду тем за договорами про науково-технічне співробітництво, зокрема, відповідно до Державної програми “Критичні технології і технології подвійного призначення”, яка затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України №310 від 7.06.1994 р., Програмою розвитку озброєння і військової техніки України на період до 2005 року. Для досягнення мети треба було вирішити такі задачі: - розробити теоретичні основи аналізу інформації у вигляді точково-множинних методів, що дозволяють деталізувати або узагальнювати дані з необхідною точністю; побудувати і дослідити скануючі точково-множинні відображення для синтезу моделей відеопамяті безконфліктного паралельного доступу і методів паралельно-фрагментної і послідовно-фрагментної обробки зображень;У вступі обґрунтовано актуальність розвязуваної проблеми, сформульовано мету, основні задачі досліджень і наукову новизну отриманих результатів.Їхня суть полягає в зіставленні окремим точкам (множинам) деяких підмножин з множин всіх підмножин, узагалі говорячи, іншої природи. При цьому результат поєднує елементи, конгруентні в тому чи іншому плані, а звуження відображень, можливо навіть не розкриваючи механізму виникнення багатозначності, проте, можуть досить адекватно відбивати специфіку широкого кола задач інтеграції інтелектуальних ресурсів. У розділі з загальних позицій проаналізовано методи, коли обсяги апріорної інформації і її багатозначність впливають на ефективність розпізнавання в цілому. Іншими словами, окремому елементу (стосовно до обробки зображень - пікселу, фрагменту, еквіпотенційної яскравісної чи колірної поверхні, представнику еталонного набору відеокадрів і т.д.) зіставляється множина варіантів реєстрації, обробки, запамятовування чи множина потенційних причинно-наслідкових реалізацій обробки. Поліморфізм вихідних даних, методів обробки та інтерпретації є наслідком цілого ряду причин: варіацій впливу проміжного середовища (умов видимості), прямих чи непрямих факторів, що впливають на сприйняття (різних геометричних перетворень, часткових затулень обєктів, похилок і обмежень датчиків, можливостей засобів обробки і відображення), нечіткості дефініцій “надлишкові дані - необхідна інформація” (складної фонової складової відеокадрів, що динамічно трансформується, загальної обстановки з перешкодами).