Українська шляхта - суспільно-політичний привілейований провідний соціальний стан, аристократія в Русі-Україні, Галицько-Волинській, Козацькій державі. Виникнення давнього слов’янського роду лицарів гербу Драго-Сас – невід’ємної частини історії Галичини.
ТО ЗЕМЛИЦЯ РІДНА Розвідка опрацьована Богданом А. Комарницьким, смт. Бориня, Турківського району ТО ЗЕМЛИЦЯ РІДНА “Не маю іншої домівки, як ліс і гори навкруги…” ,,Нарід, що забуває минуле, ніколи не буде нацією” А. О. Комарницький, гербу Сас (с. Гусне) Близько двох тисяч років тому римляни контролювали більшу частину Європи. Замість звичних нагород у вигляді грошей, дорогоцінної зброї та обладунку, Карл Великий дарував їм землю. Лицарі вели війни в інтересах короля та держави, в ім’я віри та для захисту власних земель і замків. Кожна з сторін боролася за контроль на території, що називалася Святою Землею. На Святій Землі розташований Єрусалим, місто - надзвичайно важливе для церкви, адже там жив і помер Ісус Христос. Бувало, що професійні історики вивчали і далі вивчають долі чужоземних племен, проминаючи становлення окремих верств свого народу, але народна пам’ять цупко тримає в собі своє далеке минуле… Рід гербу Драго-Сас - це давній слов’янський рід (білі хорвати), який під тиском обставин змушений був переселятися з центральної та західної України, щоб через багато віків знову повернутися до своєї прабатьківщини Протягом лише цього століття виявлено багато археологічних свідчень про Україну, як колиску народів європейського суходолу. А вже протягом 6 ст., слов’яни проникли в Карпати, освоїли територію Словаччини, Моравії, Чехії, зайняли Угорську низовину, з’явились у Саксонії, Баварії та Австрії. Предки слов’янського роду гербу Драго-Сас тому і звуться Сасами, що прийшли із Саксонії, колись слов’янської, а тепер германізованої області в Німеччині. Завдяки військовому хисту, представники українського населення мали право переселятися, як звичайні колоністи в межах Угорського королівства. Духовенство, священики почали навчати людей, що гріх сваритись, грабити, убивати; наказували жити по-християнськи. Задля державного життя заведення християнства мало ту вагу, що ця нова віра заводилась від князя, від правительства, і духовенство дивилося на правительство, як на свою поміч і охорону, стояло на стороні князів, навчало людей коритись князеві і шанувати його. Галичина розвиває торговельні зв’язки зі своїми найближчими сусідами Угорщиною і Польщею, а також з окремими містами Західної Європи. Самбір - Явора - Круг Городище - Ільник - Бориня (Штуківець) - Комарники - В.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
