Дослідження алгоритму та методів застосування тлумачення норм права у судовій практиці. З’ясування та роз’яснення волі спадкодавця. Встановлення змісту окремих частин заповіту з намірами сторін. Захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод.
Аннотация к работе
Університет імені Альфреда Нобеля Красногвардійський районний суд м.Зясування намірів осіб, які вчиняють правочин, дійсного змісту їхніх дій необхідно для правильної реалізації правочину. Тлумачення заповіту має на меті усунення незрозумілостей у буквальному змісті заповіту, при цьому повинна забезпечуватися найбільш повна реалізація не тільки дійсної, а й припустимої волі спадкодавця. Потреба в тлумаченні виникає тоді, коли заповіт містить суперечливі положення, що ускладнюють його виконання [5, с.Субєкт тлумачення спершу, застосовуючи методи тлумачення, зясовує зміст положень заповіту, а після цього надає йому доступну для свідомості третіх осіб форму акта тлумачення (договір сторін або рішення суду). Що ж стосується понять тлумачення правочину і тлумачення заповіту, то його можна вивести із загального поняття тлумачення права, врахувавши особливості правочинів і заповітів. Тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями, у тому числі спадкоємцями за законом, а також іншими заінтересованими особами (відказоодержувачами, сервітуаріями, попризначеними спадкоємцями тощо). Така редакція має низку переваг: 1) усуває невизначеність того, які саме спадкоємці мають право тлумачити заповіт: лише спадкоємці за заповітом чи ще й спадкоємці за законом. 2) ураховує, що заінтересованими особами під час спадкування за заповітом, а отже, і під час його тлумачення можуть бути не лише спадкоємці, а й відказоодержувачі, сервітуарії (якщо заповітом установлюється сервітут) і деякі інші особи (наприклад, підпризначений спадкоємець, субєкти права на обовязкову частку в спадщині);На підставі вищевикладеного можна підсумувати, що тлумачення заповіту - це інтелектуально-вольова діяльність спадкоємців або суду, спрямована на зясування (усвідомлення) і розяснення волі спадкодавця, вираженої в заповіті, а також результати цієї діяльності у формі акта тлумачення правочину (у договорі сторін або рішенні суду). Тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями, у тому числі спадкоємцями за законом, а також іншими заінтересованими особами (відказоодержувачами, сервітуаріями, попризначеними спадкоємцями тощо). Тлумачення заповіту здійснюється шляхом укладення відповідного письмового договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. 213 ЦК України) поширюються лише на тлумачення заповіту судом. 213 ЦК України шляхи тлумачення правочинів можуть бути прямо застосовані до тлумачення заповітів.