Обґрунтування значення правильного розуміння змісту правових норм в процесі регулювання громадського життя та зміцнення законності. Ознаки і юридична природа правил поведінки, встановлених та санкціонованих державою. Умови тлумачення правових норм.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВАктуальність теми полягає в тому, що тлумачення правових норм являє собою малу частку загальної теорії права. У демократичному суспільстві тлумачення норм права має на меті правильне застосування змісту норм права до конкретного випадку життя. Правильне застосування норм права неможливе без чіткого уявлення про зміст дійсних правових норм, видати новий акт або систематизувати його неможливо без знання дійсної волі законодавця. Тлумачення правових норм - це така стадія застосування права, в якій вже відомі факти про необхідності тлумачення, способи, засоби, форми завдяки яким ця норма буде застосовуватися вірно, яка в свою чергу вимагає глибокої юридичної кваліфікації інтерпретатора. Тлумачення в цьому випадку може привести навіть до скасування тієї чи іншої норми, що викликає двозначне розуміння закону.Норма права - це правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою, елементарна частка права, що відноситься до нього як частина до цілого (або як одиничне до загального). Було обґрунтовано, що норма права - це й не форма, і не зміст усього права, а саме його частка. Вона володіє властивим їй змістом і формою й у системних процесів з іншими нормами складає зміст права в цілому. Норма права - це загальнообовязкове, встановлене або санкціоноване й охоронюване державою правило поведінки, що виражає обумовлену матеріальними умовами життя суспільства волю й інтереси народу, що активно впливає на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування. Для права важливо установити ознаки: коли можна визнати договір закупівлі-продажу укладеним, коли право власності на річ переходить від продавця до покупця.Будучи "клітинкою" права, норма в той же час є складне утворення, що має власну структуру. Традиційно вважається, що норма права складається з трьох елементів: гіпотези, диспозиції й санкції. Гіпотеза - така частина правової норми, в якій зазначаються обставини, вказуються умови, при настанні яких можна чи необхідно виконувати правило, що міститься в диспозиції. Гіпотеза вказує на конкретні життєві обставини (умови), при наявності або відсутності яких і реалізується норма. У залежності від кількості обставин, позначених у нормі, гіпотези бувають прості і складні.Проблема тлумачення ще мало вивчена і потребує подальшого більш широкого розгляду.