Тканинний гемостаз у собак і великої рогатої худоби при лікуванні гнійних ран із застосуванням мазей на гідрофільній основі - Автореферат

бесплатно 0
4.5 229
Аналіз патогенетичної ролі тканинного гемостазу в перебігу ранового процесу в собак та великої рогатої худоби. Розробка методів контролю за перебігом ранового процесу та обґрунтування застосування мазей на гідрофільних основах при гнійних ранах у тварин.


Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Тканинний гемостаз у собак і великої рогатої худоби при лікуванні гнійних ран із застосуванням мазей на гідрофільній основіЗначна поширеність травматизму як серед сільськогосподарських, так і дрібних домашніх тварин (Рубленко М.В., Ільніцький М.Г., 1995; Панько І.С., 1998; Авраменко Т.О., 2001; Борисевич В.Б. зі співавт, 2002; Петренко О.Ф., 2002) зумовлює подальші дослідження щодо питань лікування ран та хірургічної інфекції. Для досягнення поставленої мети необхідно було розвязати такі задачі: 1) вивчити стан систем тканинного гемостазу та протеолізу в клінічно здорових собак і молодняку великої рогатої худоби; 4) вивчити зміни показників систем тканинного гемостазу та протеолізу при різних методах лікування гнійних ран у собак та великої рогатої худоби; Вивчено стан систем тканинного гемостазу та протеолізу в тканинах з різних анатомотопографічних ділянок тіла собак та великої рогатої худоби. Матеріалом для дослідження були 41 собака, що надходили для лікування у хірургічну клініку факультету ветеринарної медицини; 14 клінічно здорових собак та 22 голови молодняку великої рогатої худоби.Сумарна протеолітична активність мязів з усіх ділянок у великої рогатої худоби вірогідно вища, ніж у собак, а її рівень у різних ділянках підвищується в такій послідовності: ділянка голови ? черевна стінка ? стегно ? ? шия ? лопатка. При розвитку у собак гнійного запалення в ранах, інфікованих асоціаціями грампозитивних мікробів, відбувається підвищення сумарної фібринолітичної активності ( 38,2±6,4 мм2), зменшення активності ФХІІІ (-4±0,79 с) та подовження протромбінового часу ( 6,5±0,38 с), що зумовлює дисбаланс між фібринолітичним та гемокоагуляційними властивостями травмованих тканин. Застосування мазі “Левосин” у випадку грампозитивної ранової мікрофлори в фазу очищення ран характеризується регенеративно-запальним типом цитограм з РЦК фагоцитувальних нейтрофілів 3±0,2 (при 1,2±0,2 у контролі) та гістологічною картиною формування молодої грануляційної тканини. В процесі загоєння ран відбуваються фазні зміни фібринолізу при недостатньо високій активності ФХІІІ: зменшення його активності до ( 29,9±3,4 мм2), з наступним підвищенням до ( 70,5±8,2 мм2) в період реорганізації грануляцій та їх епітелізації. Для обох способів застосування мазі “Мірамістин” характерні фазні зміни тканинного фібринолізу і гемостазу з піками активності в фазу очищення ран та їх епітелізації на фоні поступового підвищення активності ФХІІІ, що сприяє скороченню терміну загоєння ран у середньому в 1,3-1,7 рази.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?