Особливості кінотексту як об’єкту перекладу. Основні проблеми, пов’язані з перекладом кінофільмів українською мовою. Культурна адаптація кінофільмів при перекладі. Аналіз типових помилок перекладу кінофільмів. Складнощі перекладу англомовних фільмів.
Аннотация к работе
Типові помилки при перекладі англомовних художніх фільмів Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи перекладу художніх фільмів 1.1 Особливості кінотексту як об’єкту перекладу 1.2 Основні проблеми, пов’язані з перекладом кінофільмів українською мовою 1.3 Культурна адаптація кінофільмів при перекладі Розділ 2. Аналіз типових помилок перекладу кінофільмів 2.1 Особливості перекладу назв кіно- та мультфільмів 2.2 Складнощі перекладу англомовних фільмів українською мовою Висновки Список використаних джерел Вступ Нині кіно- і відеопродукція набувають все більшої популярності серед людей різного віку. Фільми міцно увійшли до нашого життя і тепер уже вважаються окремим видом мистецтва. Особливості перекладу будь-яких фільмів, з будь-якої мови та будь-якого жанру, полягають у тому, що крім завдань перекладу власне тексту з урахуванням відмінності культур та мов, перекладач повинен приділяти особливу увагу довжині реплік та встановленню так званих часових обмежень [17, с. Відповідно, переклад фільмів - це здебільшого переклад з англійської мови. Кваліфікований перекладач повинен перекласти текст фільму якнайближче до оригіналу, але зробити його максимально зрозумілим для цільової аудиторії. Передача цих особливостей при перекладі фільмів виявляє особливі труднощі, але також викликає і певний інтерес серед дослідників. На сьогодні є багато фахівців, які вивчають та досліджують проблеми кіноперекладу, зокрема, М. Берді [4], Д. Бузаджи [5], В. Горшкова [8; 9], Г. Денісова [10], М. Єфремова [17], В. Красних [12], Ю. Лотман [14], Р. Матасов [15], Г. Слишкін [17; 18], М. Снєткова [19] та ін. Розділ 1. Теоретичні основи перекладу художніх фільмів 1.1 Особливості кінотексту як об’єкту перекладу Під час перекладу кінофільму перекладач-практик зіштовхується з багатьма феноменами та труднощами, які не трапляються в процесі перекладу інших перекладацьких об’єктів. Сучасні науковці, такі як В. Горшкова [9; 10], Г. Слишкін [20; 21], M. Бейкер, Б. Хохель [30] та ін., здебільшого сходяться на тому, що кінотекст відрізняється від усіх інших перекладацьких об’єктів. Вербальний план вираження (далі - ВПВ) кінотексту мінімалістичний, зведений переважно до діалогів або монологів, якщо останні абсолютно необхідні за задумом автора (наприклад, внутрішній монолог героя, який розповідає про події, не показані в кадрі, або який демонструє внутрішній конфлікт героя), то все інше змістове навантаження реалізоване на невербальному плані вираження (далі - НПВ) й перекладач зобов’язаний враховувати цю частину змістового навантаження під час реалізації перекладу. На думку Т. Кропінової, важливість невербального ПВ та його співвідношення з вербальним під час перекладу значно перевищує значущість екстралінгвістичних факторів при інших видах перекладу за рахунок перенесення змістового навантаження на користь НПВ. Це зумовлює змістову недостатність діалогів, перекладач повинен постійно звертатися до невербального плану вираження, перекладати не тільки і не стільки словесне формулювання, скільки комунікативну настанову, закладену в репліку автором кінотексту. А. Швейцер виділяє чотири компоненти змісту висловлення: · денотативний (тобто предметно-логічний) зміст, пов’язаний із позначенням тих або інших предметних ситуацій; · синтаксичний зміст, який визначається характером синтаксичних зв’язків між елементами висловлення, тобто його синтаксичною структурою; · конотативний зміст, тобто зміст, який визначається функціонально-стилістичним й експресивним забарвленням мовного висловлювання; · прагматичний зміст, який визначається відношенням між мовним висловлюванням й учасниками комунікативного акту (тобто тим суб’єктивним відношенням до тексту, яке неминуче виникає в людей, які користуються мовою в процесі комунікації) [27, c. На сьогоднішній день в Україні простежується глобальна проблема у сфері кіноперекладу, яка полягає не просто у міжмовному транскодуванні, а, за словами В. Алімова, найголовніше - у міжкультурному відтворенні кінотексту для цільової аудиторії іншомовної етнокультурної традиції [2, с. До причин зниження якості кіноперекладів Р. Матасов відносить надходження великої кількості зарубіжної кінопродукції різного ґатунку, що скорочує обсяг часу на роботу з текстом [17, с.