Виявлення особливостей морфології і фізичних властивостей кристалів алмазу із розсипищ Сибірської платформи. З"ясування генетичної позиції алмазів і їх мінералів-супутників у зв"язку з проявами ультраосновного магматизму на периферії давніх платформ.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наукРоботу виконано у відділі проблем алмазоносності Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України (Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, завідувач відділом проблем алмазоносності) Захист відбудеться 28.03.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.203.01 при Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України (03680, Київ-142, пр. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України (03680, Київ-142, пр.Палладіна, 34).Мета - на основі комплексного вивчення кристаломорфології, конституції, твердих і флюїдних включень кристалів алмазу і їх мінералів-супутників встановити типоморфні особливості, які характеризують ці мінерали з розсипищ та кімберлітів окраїн давніх платформ (на прикладі Сибірської та Східно-Європейської). Зясовувались особливості морфології, анатомії, конституції й фізичних властивостей кристалів алмазу із розсипищ північного сходу Сибірської платформи. Здійснювався порівняльний аналіз отриманих результатів з літературними даними з метою встановлення схожості (відмінності) алмазів із різних районів окраїн платформ. Здійснено порівняльний аналіз морфологічних особливостей кристалів алмазу з усіх відомих на сьогодні родовищ окраїн Сибірської та Східно-Європейської платформ. Виявлені типоморфні ознаки кристалів, що характеризують природну сукупність алмазів окраїн давніх платформ, та хіміко-морфологічні особливості їх мінералів-супутників, можуть бути використані в практиці геологічних робіт, передусім при пошуках родовищ алмазів на периферії давніх платформ і в складчастих областях.Схожа тенденція в поширенні кривогранних кристалів алмазу спостерігається для корінних та розсипних родовищ, розташованих на периферії Східно-Європейської платформи. Кристали алмазу з розсипищ Лєно-Анабарської субпровінції характеризуються підвищеною крупністю індивідів, у порівнянні з розсипищами центральної частини платформи, перевагою типових додекаедроїдів і темних, переповнених включеннями графіту, комбінаційних багатогранників ряду октаедр-ромбододекаедр та їх зростків при невеликому (до 10%) вмісті октаедрів і перехідних форм. Відомі на північному сході Сибірської платформи кімберлітові тіла мезозойського віку вміщують дрібні кристали алмазів переважно І-го різновиду зі збільшеною кількістю комбінаційних багатогранників ряду октаедр-ромбододекаедр, при повній відсутності кристалів ІІ, V та VII різновидів. Алмази характеризуються синьо-голубим та зеленим кольором фотолюмінесценції в ультрафілотовому промінні та пониженим вмістом домішкового азоту. Округлі кристали переважають в Тунгуській субпровінції на південному заході Сибірської платформи, їх знахідки відмічені в Алданській субпровінції на південно-східній окраїні платформи.Проблема пошуку корінних джерел для кристалів алмазу невстановленого генезису, повязаний з нею аналіз поширення округлих кристалів серед відомих родовищ і проявів, дозволили припустити існування особливої природної асоціації кристалів, властивої окраїнним частинам давніх платформ. За літературними та нашими даними, співвідношення між габітусними типами кристалів алмазу з родовищ окраїн Сибірської та Східно-Європейської платформ (Рис.1) свідчить про перевагу кривогранних алмазів в корінних та розсипних джерелах. Дещо інше співвідношення, зафіксоване для алмазів Українського щита, ймовірно, повязано з недостатньою кількістю даних (для кристалів з протерозойських та палеозойських відкладів) та специфічністю форм мікрокристалів з розсипищ неогенового віку. Фотогоніометричне дослідження округлих і напівокруглих кристалів алмазу засвідчило, що за параметрами кривизни реальні кристали істотно відмінні за відповідними показниками від ідеального октаедроїда, додекаедроїда, або тетрагексаедроїда. Фотогоніометричне дослідження кристалів алмазу з розсипища р.Біллях свідчить про специфічність морфології алмазів ІІ, V та VII різновидів за параметрами кривизни та їх світових картин.Специфіка конституції кристалів алмазу визначається хімічним складом, природою та концентрацією дефектів кристалічної структури, а саме: домішковими дефектами, вакансіями, дислокаціями, комплексами (асоціаціями) дефектів. Кристали з розсипищ північного сходу Якутії характеризуються найбільш широким діапазоном значень д13С - від-1 до-30‰ й відночас “полегшеним” ізотопним складом вуглецю в порівнянні з алмазами кімберлітових тіл цих районів. Частка алмазів з вмістом д13С <-10‰ становить в цьому регіоні близько 50%, що узгоджується з підвищеною кількістю в розсипищах алмазів еклогітового парагенезису та підтверджує спряженість широких коливань ізотопного складу вуглецю д13С с певним морфологічним типом кристалів - додекаедроїдами.