Розгляд основних методологічних підходів до типології держав за певними типами (групами). Удосконалення цивілізаційно-історичної типологізації держав, що ґрунтується на діахронічному методі пізнання закономірностей та етапів розвитку держав світу.
Аннотация к работе
ТИПОЛОГІЗАЦІЯ ДЕРЖАВ СВІТУ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯПрактичне значення типологізації сприятиме: розумінню внутрішньої логіки та закономірностей процесу розвитку держав світу та на цій основі науковому прогнозуванню майбутнього України та інших держав; систематизації та аналізу фактичного та наукового матеріалу, що стосується процесу виникнення та еволюції держав світу; чіткому поділу наукових та псевдонаукових державно-правових теорій з метою розбудови сучасних держав світу виключно на науковій основі. Розповсюдженою серед авторів є думка про те, що критерії типології держав повинні мати обєктивний характер, адекватно відображати досліджувану державно-правову матерію, вбирати в себе найбільш важливі й водночас типові для держави і права ознаки і риси, у максимальному ступені враховувати і відображати економічні, політичні, соціальні й інші умови, у яких функціонують держава і право [11]. Як показує досвід типологізаційних досліджень, як «обєктивні» критерії класифікації держав світу широко використовувалися географічні і кліматичні чинники, ступінь складності держав, характер їх звязаності з релігією, ступінь свободи і незалежності людини стосовно держави, засіб внутрішньодержавної організації і життєдіяльності людей, рівень розвитку загальної культури і світогляду людей, засіб виробництва матеріальних і духовних благ, характер їхнього розподілу та ін. Так, перші спроби типологізації держав здійснили античні мислителі (Сократ, Платон, Арістотель, Цицерон), які поділяли держави на дві групи: правильні та неправильні. Ткаченко, використовуючи як критерій принцип законності, поділяє держави на дві групи - держави до громадянського і держави громадянського типу [15, с.