Систематизування найбільш поширених класифікації персонажів й застосування їх для аналізу жіночих персонажів Д. Лоуренса і А. Любченка. Аналіз ролі еротичного опису в персонажуванні письменників. Типологічний порівняльний аналіз жіночих образів.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА Типологія жіночого характеротворення у прозі Д.Г.Захист відбудеться 26 вересня 2007 р. о 11 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 при Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м. Зіставляються способи й засоби жіночого характеротворення, місце та роль жінки в житті і творчості письменників та проекції такої перспективи їх біографій на героїнь їхніх творів; порівнюються поетикальні функції жіночих персонажів у структурі літературних текстів, соціокультурні ситуації їхніх країн у час написання аналізованих творів, англійська та українська феміністична, культурно-історична, етична й літературна традиції; зіставляються соціокультурні функції (ролі) героїнь у реляції “жінка-чоловік” (жінка-мати сина; жінка-дружина чоловіка, жінка-подруга, коханка та ін.) та способи їх художньої презентації. Вибудована концепція жіночого характеротворення англійським та українським письменниками засвідчує спільне та відмінне в застосуванні способів і засобів творення жіночих персонажів, представлення жіночих ролей, що зумовлене як суспільно-історичними, соціокультурними, мистецько-літературними і психологічними чинниками, так і індивідуальними особливостями письменників. Сопоставляются способы и средства образования женского характера, место и роль женщины в жизни и творчестве писателей и проекции такой перспективы их биографий на героинь произведений; сопоставляются поэтические функции женских персонажей в структуре литературных текстов, социокультурные ситуации Англии и Украины в период написания анализируемых произведений, английская и украинская феминистическая, культурно-историческая, этическая и литературная традиции; сопоставляются социокультурные функции (роли) героинь в соотношении “женщина-мужчина” (женщина-мать сына, женщина-супруга мужа, женщина-подруга, любовница и др.) и способы их художественной реализации.Минули століття, жінка разом із чоловіком займає важливе місце в суспільстві, а також у всіх галузях політичного та культурного життя. У дисертації зосереджується увага на літературно-антропологічному образі жінки (image) у переломний період історії європейського та світового суспільства - історичний час міжвоєння ХХ століття. Однак зреконструювати цілісний образ жіночого персонажа Любченка можна, а відтворення шляхів і способів українського жіночого персонажування на межі реалізму й модернізму на прикладі його прози не лише розширить екземпліфікацію для описової та історичної поетики, поглибить наукове знання з історії української літератури, а й послужить цікавим матеріалом для порівняльних студій. Концептуалізація жіночої статі у творах письменників, повязана з художнім освоєнням ґендерної проблематики, закономірно призводить до формування нового типу особистості жінки, виявленого в художньому образі “нової героїні” їх прози - жінки, представниці інтелектуальної, мистецької еліти, яка усвідомлює драматизм свого буття в патріархальному світі, вбачає у творчості шлях до вивільнення з-під влади соціальних стереотипів і традиційних жіночих ролей, обстоює в добу розпаду і зневіри одвічні цінності: любов, толерантність, мудрість. Дисертація виконувалась на кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в руслі комплексної теми “Проблеми рецептивної поетики, наратології та трансляторики в українсько-зарубіжних літературних звязках”.У Вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається обєкт, мета і завдання дослідження, розкривається теоретико-методологічна основа дисертації й методи аналізу, представляється стан дослідження проблеми, вказується наукова новизна і практична цінність роботи, визначаються обсяги категорії літературний образ у даному дослідженні (образ/image - як образ обєктної типології, як категорія міметичної теорії літературного твору, певна антропологічна модель (взірець, спільний образ, pattern) художнього відображення суспільної, історичної, психологічної реальності (жінки) і як модерністична художня трансформація цієї реальності). Лоуренса і його еротичний досвід вливали на змістове навантаження його літературних персонажів, на формування його письменницької естетичної й етичної свідомості (засада натуральності еротичних стосунків між жінкою і чоловіком), що й стимулювало модерністичні пошуки (Блумсбері). Лоуренс в контексті проблеми “жінка і сексуальна революція”” в світлі феміністичної критики і функціональної антропології розглядається творчість Д.