Дослідження феміністичної функції жіночих персонажів у структурі літературних текстів. Розгляд ролі художньої проекції героїнь у творчості письменників Д. Лоуренса та А. Любченка. Обґрунтування сходжень та розбіжностей літературного образу жінки.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукМинули століття, жінка разом із чоловіком займає важливе місце в суспільстві, а також у всіх галузях політичного та культурного життя. У дисертації зосереджується увага на літературно-антропологічному образі жінки (image) у переломний період історії європейського та світового суспільства - історичний час міжвоєння ХХ століття. Однак зреконструювати цілісний образ жіночого персонажа Любченка можна, а відтворення шляхів і способів українського жіночого персонажування на межі реалізму й модернізму на прикладі його прози не лише розширить екземпліфікацію для описової та історичної поетики, поглибить наукове знання з історії української літератури, а й послужить цікавим матеріалом для порівняльних студій. Концептуалізація жіночої статі у творах письменників, повязана з художнім освоєнням ґендерної проблематики, закономірно призводить до формування нового типу особистості жінки, виявленого в художньому образі “нової героїні” їх прози - жінки, представниці інтелектуальної, мистецької еліти, яка усвідомлює драматизм свого буття в патріархальному світі, вбачає у творчості шлях до вивільнення з-під влади соціальних стереотипів і традиційних жіночих ролей, обстоює в добу розпаду і зневіри одвічні цінності: любов, толерантність, мудрість. Дисертація виконувалась на кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в руслі комплексної теми “Проблеми рецептивної поетики, наратології та трансляції в українсько-зарубіжних літературних звязках”.У Вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається обєкт, мета і завдання дослідження, розкривається теоретико-методологічна основа дисертації й методи аналізу, представляється стан дослідження проблеми, вказується наукова новизна і практична цінність роботи, визначаються обсяги категорії літературний образ у даному дослідженні (образ/image - як образ обєктної типології, як категорія міметичної теорії літературного твору, певна антропологічна модель (взірець, спільний образ, pattern) художнього відображення суспільної, історичної, психологічної реальності (жінки) і як модерністична художня трансформація цієї реальності). Лоуренса і його еротичний досвід вливали на змістове навантаження його літературних персонажів, на формування його письменницької естетичної й етичної свідомості (засада натуральності еротичних стосунків між жінкою і чоловіком), що й стимулювало модерністичні пошуки (Блумсбері). Лоуренс в контексті проблеми “жінка і сексуальна революція”” в світлі феміністичної критики і функціональної антропології розглядається творчість Д. Любченко зображує у “Вертепі”, як і в більшості своїх творів, жінку не як окрему особу, що є символом захоплення чоловіка, а як заквітчану Україну, що проходить крізь невимовно тяжкі страждання, виборюючи не свої права перед чоловіком, а право нації на визнання перед усім світом. Любченка” аналізуються й порівнюються жіночі персонажі англійського та українського письменників за їх функцією в структурі літературного твору (поетична функція), за їх дієздатністю (діяльність, вчинки, дії персонажів як жінок), та за соціальною/суспільною функцією (роль матері, дружини, коханки, подруги, виконувані виробничі, громадські обовязки тощо).Любченка, спільні та диференційні ознаки, акцентується увага на “іншому” у творчій індивідуальності та національному характері письменників. Естетичні концепції досліджуваних авторів сформувалися шляхом синтезу літературних традицій кожної із літератур, які естампували еволюцію суспільної та егоекзистенції, і модерних ідей. Цей процес зафіксований Лоуренсом-письменником, який простежував загрозливі тенденції знецінення людини як конструктивного члена суспільства, перетворення її на жалюгідну статистичну одиницю, якою легко було маніпулювати, брутально нівечити її як особистість. І якщо така література в силу тих чи інших обставин сприймалася неоднозначно: чи то через новизну та своєрідність подання автором теми, чи то через неоднозначне трактування вже відомих сюжетів, та все одно автор залишався в площині англійської духовної культури. Дисертація стала спробою вивчити англійсько-українських літературних звязків через відстеження типологічних збігів та відмінностей у творчій спадщині англійського й українського прозаїків, що були накреслені суспільно-історичними, соціокультурними, літературними та психологічними чинниками світового мистецького процесу, а також зясування художньо-естетичних та національних особливостей творення жіночого персонажу Д.