Типологія підліткових субкультур та іх вплив на соціальне виховання - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 126
Дитяча й підліткова субкультура як фактор соціального виховання. Основні підходи до її дослідження. Феномен молодіжних неформальних груп, їх сутність, структура, функції, причини виникнення та вплив на соціалізацію підлітків, специфічні риси їх розвитку.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА на тему: ТИПОЛОГІЯ ПІДЛІТКОВИХ СУБКУЛЬТУР ТА ІХ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ Дніпропетровськ 2009 Зміст Вступ Розділ 1. Сутність, структура та функції молодіжних субкультур 1.1 Дитяча й підліткова субкультура як фактор соціального виховання 1.2 Виникнення молодіжної субкультури в СРСР 1.3 Причини „відходу” молоді до субкультур Розділ 2. Вплив субкультури на соціальне виховання особистості 3.1 Основні підходи до дослідження проблеми молодіжної субкультури 3.2 Соціалізація підлітка 3.3 Дослідження впливу субкультури на соціальне виховання підлітків Висновок Перелік літератури Додаток Вступ „В английском парламенте один оратор устроил остальным членам парламента своеобразную остроумную ловушку. Обсуждался вопрос о молодежи. Наши нынешние дети стали тиранами, они не встают, когда в комнату входит пожилой человек, перечат своим родителям. Я утратил всякие надежды относительно будущего нашей страны, если сегодняшняя молодежь завтра возьмет в свои руки бразды правления, ибо эта молодежь невыносима, невыдержана, просто ужасна. 3. Все эти изречения о молодежи, о грозящей гибели культуры, о безнадежном будущем были встречены в парламенте аплодисментами. Оказывается, первое изречение принадлежит Сократу (470- 399 год до нашей эры), второе - Гесиоду (720 год до нашей эры), третье - египетскому жрецу (2000 лет до нашей эры), а четвертое найдено в глиняном горшке в развалинах Вавилона, а возраст горшка - 3000 лет. На основі вивченого матеріалу можна буде виявити ступінь впливу соціальної групи і суспільства на розвиток підлітка як окремої особистості і визначити можливість запобігання і виправлення негативних наслідків такого впливу. [23] Д.Б. Ельконіну належить багато наукових статей, присвячених проблемам соціалізації, її периодизации, психічного розвитку дітей різних вікових груп, психології ігрової та навчальної діяльності, психодіагностики, але самим великим внеском у розвиток не тільки вітчизняної, але й світової педагогіки було розробка і впровадження нової системи навчання, так званого «розвивального навчання». Чарльз Кулі відводить вирішальну роль в соціалізації індивіда первинним групам - сім’ї, друзям. Завдяки цьому у нього формується самооцінка, він привчається свідомо виділяти себе поміж оточуючих його людей, вироблюючи почуття гордості, поваги або приниження за власне Я. З часом суб’єктивне Я стає більш стійким, сталим, під впливом вимог оточуючих у індивіда виробляється почуття самоконтролю, він у більшій мірі засвоює нормы і ціності соціальної групи.[6] Джордж Мід приділяв найбільшу увагу символам і жестам у процесі взаємодії. По-друге, ідентифікація: дитина наслідує батьків, орієнтується на їх приклад, намагається стати такими як вони.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?