Аналіз місця типології в кримінології й правозастосовній практиці. Розгляд тлумачення її відносно злочинців взагалі та неповнолітніх. Виокремлення осіб, які вчинили крадіжку. Визначення власного критерію типології неповнолітніх крадіїв. Поділ їх на типи.
Аннотация к работе
ТИПОЛОГІЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗЛОЧИНЦІВ, ЯКІ ВЧИНИЛИ КРАДІЖКУКарпець підкреслив необхідність створення «науково обґрунтованої типології осіб, які вчинили злочини, особливо у зв’язку з тим, що збільшилась кількість корисливих злочинів» [6, с. За вказаними критеріями всі злочинці поділяються на особливо небезпечних злочинців, менш небезпечних злочинців, злочинців, які не представляють великої суспільної небезпечності, та злочинців, які перестали бути суспільно небезпечними [8, с. Проте існують також типології правопорушників, які вчинили один певний вид злочинних проявів (наприклад, типологія вбивць, корисливо-насильницьких злочинців, корисливих злочинців, злочинців, які вчинили злочин із необережності, та інших) або тих, які належать за субєктною ознакою до відповідної групи (наприклад, неповнолітні злочинці, жінки-злочинці, рецидивні злочинці та інші) [10, с. У кримінологічній науці вчені виділяли також такі типи неповнолітніх злочинців: а) для яких вчинення злочину було випадковим, таким, що суперечить загальній спрямованості особистості; б) для яких вчинення злочину було вірогідним унаслідок загальної нестійкості особистісної спрямованості; в) для яких вчинення злочину було таким, що відповідає загальній спрямованості особистості, проте випадковим із точки зору приводу й ситуації; г) для яких вчинення злочину було таким, що відповідає злочинній установці особистості, та включає пошук або створення необхідних приводу й ситуації. Кожен із виділених типів у свою чергу доцільно поділити на три підтипи: підлітки, які вперше вчинили злочин, що не становить великої суспільної небезпеки; підлітки, які вперше вчинили тяжкі злочини; підлітки, які повторно вчинили злочин.