Способи типологічного пізнання книги. Основні категорії типологічного пізнання книги. Типи літератури за віковою, мовною ознаками і за соціальним призначенням. Розгляд ознак класифікації друкованих видань. Види періодичних і продовжуваних видань.
Аннотация к работе
Міністерство культури і мистецтв УкраїниПеред тим, як розглядати конкретні питання визначення окремих видів (типів, жанрів) книг або літератури, видань, творів друку і т. д., є потреба у висвітленні деяких загальних понять, що стосуються типології книги. За першим підходом, який більш традиційний, типологія книги визначається як “знання категорій книги, їх видоутворюючих властивостей і логічного співвідношення різних категорій книги, що виділяються за ознаками призначення та форми” [1]. За іншим підходом типологія книги визнається не тільки такою науковою дисципліною, що вивчає книгу з погляду її систематизування, але й як учення про книгу та книжкову справу в цілому. Предметом типології книги (“бібліотипології”) в такому розумінні вважається “систематизація будь-яких книгознавчих обєктів, процесів, понять, методів і т. д.” [3]. У даному навчальному посібнику за основу взятий перший підхід, тобто типологія книги розглядається як знання про способи, процеси і результати типологічного групування книг (літератури, творів друку, видань і т. д.).В типології книги потрібно враховувати не тільки головну категорію книгознавства - поняття “книга”, але й інші категорії, що відображають різні аспекти, відношення, ступені пізнання книги як єдиної реальності: твір, література, твір друку, видання та ін. За цією ознакою розрізняють: книжкове видання - “видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі”, аркушеве видання - “видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення”, книжку-іграшку як “видання особливих конструктивних форм, призначене для розумового та естетичного розвитку дітей” та комплектне видання як “сукупність видань, зібраних до папки, футляра, бандеролі чи укладених в обкладинку”. Різновидами аркушевого видання є газетне видання - “видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання”, буклет - “видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким способом у два чи більше згибів”, плакат - “видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, надруковане з одного чи з обох боків аркуша, призначене для експонування” та карткове видання - “видання у вигляді картки встановленого формату, надруковане на матеріалі підвищеної щільності”. Офіційні видання поділяються на підвиди за ступенем нормативності: нормативно-правові видання (закони, постанови, резолюції, устави, розпорядження відомств та громадських організацій і т.п.); нормативно-інструктивні видання (накази, інструкції, правила, положення і т.п.); нормативно-методичні видання (методичні вказівки, методичні посібники, памятки та ін.) [9]. У коментарі до ГОСТ 7.60-90 пропонується розрізняти серед наукових видань дві групи: 1) науково-дослідні видання (що містять відповідні твори); 2) джерелознавчі видання, або “документальні наукові видання”, які містять памятки культури та історичні документи, що пройшли текстологічне оброблення, мають коментарі, вступні статті, допоміжні покажчики та інші елементи науково-довідкового апарату видання.Підводячи підсумки розгляду видів друкованих видань, ще раз зазначимо, що для їх класифікування важливою є стандартизація термінів та визначень, тому головна увага тут приділяється розгляду і характеристиці видів видань за ДСТУ 3017-95 “Видання. Перелік видів видань у стандарті не завжди враховує такі вимоги наукової класифікації як єдина підстава поділу, відсутність “стрибків” у виділенні окремих видів (види одного рівня класифікації не повинні змішуватися з видами іншого рівня класифікації, або різновидами перших), обовязковість поділу всього обсягу поняття (не залишати невизначеними деякі явища). У цілому характеристика видів видань, що наводиться в курсі документознавства, може бути поглиблена та деталізована в інших курсах, з більш вузькою галузевою спеціалізацією (тобто окремо - про суспільно-політичні, технічні, мистецтвознавчі, літературно-художні та інші видання). 6. за ступенем аналітико-синтетичного перероблення інформації 1. видання, що не має аналітико-синтетичного перероблення інформації 2. інформаційне видання 2.1. сигнальне бібліографічне видання 2.2. анотоване бібліографічне видання 2.3. реферативне видання 2.4. оглядове видання 2.5. дайджест 5. за характером інформації наукові видання 1. монографія 2. автореферат дисертації 3. препринт 4. тези доповідей 5. матеріали конференції 6. збірник наукових праць офіційні видання 7. статут 8. інструкція нормативні виробничо-практичні видання 9. інструкція 10. стандарт 11. прейскурант виробничо-практичні видання 12. паспорт (на виріб) 13. практичний посібник 14. практичний порадник 15. інформаційний листок (про передовий виробничий досвід) навчальні видання 16. підручник 17. навчальний посібник 18. хрестоматія 19. навчальний наочний посібник 20. навчально-методичний посібник 21. методичні рекомендації (методичні вказівки) 22. текст лекції 23. курс лекцій 24. конспект лекцій 25.