Типологія формальних і семантичних інтра- та інтервербальних відношень досліджуваних лексем шляхом виведення їх тематичних і семних моделей. Ознаки семотвірних і словотвірних мотиваційних зв"язків як репрезентаторів епідигматичних відношень у лексиці.
Аннотация к работе
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТИПОЛОГІЯ ЕПІДИГМАТИЧНИХ ВІДНОШЕНЬ ПОЛІСЕМІЧНИХ ФЛОРОНАЗВ ТА ЇХ ПОХІДНИХ У ЛЕКСИЦІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИРобота виконана на кафедрі української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Ґрещук Василь Васильович, Прикарпатський національний університет ім.В.Стефаника, завідувач кафедри української мови Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Струганець Любов Василівна, Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка, завідувач кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Захист відбудеться 28 жовтня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.20.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Прикарпатському національному університеті ім.В.Стефаника (76025, м.Незважаючи на те, що думку про функціонування в системі лексики епідигматичних звязків, окрім Д.М.Шмельова (він увів поняття “епідигматики” в науковий апарат системного опису лексики й визначив ці відношення як “третій вимір” семантики слова поряд із синтагматикою й парадигматикою), висловлювали Л.А.Кудрявцева, О.Д.Огуй, П.М.Денисов, В.М.Телія, Н.Д.Голєв, А.А.Уфімцева, І.І.Степанченко, Л.М.Васильєв та ін., ці звязки поки що не ставали обєктом ґрунтовних лінгвістичних студій. Тільки фрагментарно досліджувалася природа виникнення асоціативно-дериваційних відношень, дискусійним залишається питання про їх належність до “третього виміру” семантики слова чи функціонування цих звязків як різновиду парадигматики, не визначено, що належить до даного явища, а що знаходиться поза ним. Так, досліджувалися функціонально-стилістичні особливості флоролексем як одиниць поетичного мовлення, визначалася дериваційна спроможність назв рослин, аналізувалася мотиваційна основа флоролексем у первинному та вторинному семіозисі та описувалась історія формування української ботанічної номенклатури (І.І.Коломієць, Р.О.Бачкур, А.М.Сердюк, І.В.Сабадош та ін.). Однак дослідження асоціативно-дериваційних відношень флороназв і їх спільнокореневих слів на семемному й семному рівнях, тобто з урахуванням лексико-семантичної структури цих одиниць, ще не було обєктом лінгвістичних студій в Україні. Дослідження типології асоціативно-дериваційних відношень у макроепідигмах із вершиною “назва рослини” відповідає науковій проблематиці кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.Епідигматичні відношення визначаємо як асоціативно-дериваційні звязки за формою і за змістом, що виявляються на рівні слів та окремих значень і обєднують в систему генетично повязані твірні й похідні одиниці, а також слова, відношення між якими базуються на псевдомотиваційному звязку (явище хибної етимології). Кожне слово, взяте у сукупності генетично похідних від нього значень і слів, а також одиниць, які перебувають із ним у псевдомотиваційному звязку, може розглядатись як зосередження системно зумовлених епідигматичних відношень (макроепідигма). З іншого боку, існує принципова подібність семотворення й словотворення, яка виявляється, наприклад, у збігу тематичних моделей інтра-та інтервербальної деривації: “рослина ® її деревина” (берека 1 ® берека 2, горіх 1 ® горішина 2)1, “рослина ® інша рослина, схожа на неї чи її частини за нюховими властивостями” (розмарин 1 ® розмарин 2, лавр 1 ® лавровишня 1), “рослина ® група рослин, до якої вона належить” (папороть 1 ® папороть 2, черсак 1 ® черсакові) та ін. У другому розділі - “Типологія інтра-та інтервербальних епідигматичних відношень у макроепідигмах із вершиною “назва рослини” - встановлюється й описується типологія формальних і семантичних інтра-та інтервербальних звязків досліджуваних лексем шляхом виведення їх тематичних і семних моделей, аналізується співвідношення семантичного обсягу вихідних і результативних слів у макроепідигмах флоролексем, виявляються спільні та відмінні ознаки семотвірних і словотвірних мотиваційних звязків як репрезентаторів епідигматичних відношень у лексиці та простежується вплив народної етимології на слова, що належать до макроепідигм рослинних номінацій. У звязку з цим виділяємо наступні типи співвідношень семантичного обсягу вихідних і результативних лексем: 1) похідне виникає на основі однозначного слова (168 дериватів: травинка, лишайниковий, ганусівка тощо); 2) результативна лексема мотивується тільки одним ЛСВ вихідної полісемічної одиниці (499 слів: розарій, малиново, рожевокрилий та ін.