Поняття та основні критерії типології держав. Підходи до типології держави: сутність формаційного підходу та його основні негативні риси. Поняття рабовласницького, соціалістичного типу держави. Характеристика цивілізаційного підходу до типології держав.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Факультет підготовки фахівців для підрозділів боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми Виконав: курсант групи 13-04 рядовий міліції Лукянов Д.В.У цьому плані здійснюються численні, різні за своїми підставами спроби, але всі вони зводяться до необхідності виділення із сукупності всіх, що будь-коли існували, теперішніх і тих, котрі зявляться в майбутньому держав і правових систем, певних типів держави і права, до необхідності їхньої типології (“типізації”) чи класифікації. Категорія «тип держави» посідає самостійне місце в теорії держави і права, тому що дає можливість більш повного відображення сутності держави, яка змінюється, особливостей її виникнення й еволюції, можливість побачити в цілому історичний прогрес державно організованого суспільства. Тип держави - сукупність держав, що мають схожі загальні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, ґрунтуванні на однакових економічних (виробничих) відносинах, на однаковому поєднанні загальносоціального і вузькогрупового (класового) аспектів їх сутності, аналогічному рівні культурно-духовного розвитку. Кельман М.С. та Мурашин О.Г. під типом держави розуміють взяті в єдності найбільш загальні риси різних держав, систему їх найважливіших властивостей і сторін, які породжуються відповідною епохою і характеризуються загальними суттєвими ознаками.Поняття суспільно-економічної формації, яке відповідає типу суспільства, характеризується певним способом виробництва і виробничими відносинами та є характерною особливістю формаційного підходу до типології держав. Саме поняття суспільно-економічної формації було досить широко досліджене, при цьому особливу увагу дослідженню цього поняття приділив К. Маркс. При цьому в межах першої - держави ще не існує, оскільки відсутня необхідність в її створенні, а в межах останньої її вже не існує, оскільки вона відмирає внаслідок відсутності необхідності в її існуванні. Причиною цього стає те, що комунізм не передбачає існування жодних класів, а без їх існування відсутня необхідність в управлінні ними, а отже і в державі як у регуляторі суспільних відносин. Позитивною рисою формаційного підходу є те, що з поняття «суспільно-економічна формація» можна виокремити перелік тих елементів, які й є її невідємними складовими.Поряд із формаційним підходом до вирішення питання типології держав широко використовується цивілізаційний підхід, засадами якого є ідея співвідношення держави і соціально-економічного устрою із врахуванням духовно-культурних факторів суспільного розвитку. У власне загальному вигляді поняття «цивілізація» можна трактувати як соціокультурну систему, яка охоплює як соціально-економічні умови життєдіяльності суспільства, так і етнічні, релігійні його основи, ступінь гармонізації людини і природи, а також рівень економічної, політичної, соціальної і духовної свободи особистості. Замість “суспільно-економічної формації” як критерію типології держави і права й інших критеріїв здійснюється спроба використання як такого критерію “цивілізації”. Виходячи з цього, цивілізацію можна визначити як культурну спільність найвищого рангу, як найширший рівень культурної ідентичності людей. Цивілізацію необхідно визначити, виходячи із загальних рис індивідуального порядку, таких, як мова, історія, релігія, звичаї, соціальні інститути тощо.Отже, типологія держави - це не будь-яка окремо існуюча держава, це - наукова категорія, збірний образ реально існуючих на даному історичному відтинку часу держав, яка складається із сукупності найбільш важливих, спільних для всіх цих держав ознак. У межах формаційного підходу виокремлюють такі історичні типи держав: рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична. Держава рабовласницького типу є історично першим типом держави, оскільки саме в цей період виникають різні класи, з метою захисту інтересів яких і створюється держава. Феодальна держава розглядається як знаряддя організованого насильства над кріпосними селянами, орган диктатури феодалів. Вважалося, що вона являє собою вищий і останній історичний тип держави.