Типологічний аналіз свіжої грабової діброви в Тисменицькому лісництві ДП "Івано-Франківське лісове господарство" Івано-Франківської області - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА з лісознавства на тему: «ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СВІЖОЇ ГРАБОВОЇ ДІБРОВИ В ТИСМЕНИЦЬКОМУ ЛІСНИЦТВІ ДП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Значення лісівничо-екологічної типології для теорії і практики лісівництва 1.2 Основні напрямки лісотипологічних досліджень в Україні РОЗДІЛ 2. РАЙОН ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗДІЛ З. ПРИРОДНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ 3.1 Геологія і геоморфологія 3.2 Кліматичні умови 3.3 Характеристика ґрунтів 3.4 Лісовий покрив РОЗДІЛ 4. ТИПОЛОГІЧНА ОЦІНКА ДУБА ЗВИЧАЙНОГО І ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СВІЖОЇ ГРАБОВОЇ ДІБРОВИ 4.1 Типологічна оцінка типоутворювальної породи 4.2 Лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів свіжої грабової діброви 4.3 Встановлення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень 4.4 Розподіл деревостанів на корінні та похідні ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК ВСТУП Найважливішим завданням лісового господарства України є раціональне та ефективне використання земель державного лісового фонду з метою отримання максимальної кількості деревних, а також не деревних ресурсів з одиниці лісової площі, підвищення біологічної стійкості, оптимізація структури, охорона біорізноманіття лісів з одночасним збереженням та відтворенням їх багатогранних екосферних функцій. Успішна реалізація цих завдань можлива за умови ведення лісового господарства на типологічній основі. Весь комплекс лісогосподарських заходів - поновлення лісу, лісорозведення, лісо вирощування, захист лісу від шкідників і хвороб, рубки головного користування і т.д. необхідно проводити із врахуванням наукових принципів лісівничо-екологічної типології. Лісова типологія - це вчення про класифікацію типів лісу, тобто класифікація лісових ділянок, однорідних за комплексом кліматичних, грунтово-гідрологічних і лісо рослинних потенційних можливостей, однакових за лісівничими ознаками і які вимагають однорідних лісогосподарських заходів. На цей час лісівничо-екологічну типологію успішно застосовують у трьох лісо рослинних зонах України, вона є основою гірського лісівництва в Карпатах і Криму. У звязку з цим актуальним завданням лісової типології на сучасному етапі її розвитку є проведення кваліфікованого типологічного аналізу, який має на меті обєктивну лісівничу оцінку типів лісу на підставі визначення фактичної і потенційної (максимальної) продуктивності деревостанів у розрізі вікових груп та обґрунтування заходів щодо раціонального ведення лісового господарства шляхом формування корінних деревостанів. Започаткована наприкінці минулого століття у практиці лісового господарства та лісовпорядкування, лісова типологія працями видатних вчених-лісівників Г.Ф. Морозова, А.А. Крюденера, Є.В. Алексєєва, П.С Погребняка, Д.В. Воробйова та ін. в подальшому розвинулась у окрему лісівничу галузь. Започаткували дослідження з використанням екологічних принципів і теоретичних засад лісо типологічної школи Є.В. Алексєєва, П.С. Погребняка і Д.В. Воробйова такі вчені, як Ю.Д. Третяк, С.М. Стойко, С.В. Шевченко, М.І. Косець, Ф.О. Гринь, З.Ю. Герушинський, П.А. Трибун, А.М. Гаврусевич та багато інших. На цьому етапі глибокі типологічні дослідження на території Буковини провів Б.Ф. Остапенко.