Типологічні чинники стилю лідерства у студентів - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 89
Аналіз методологічної літератури з проблеми лідерства. Дослідження сутності лідерства та його стилів. Вивчення стилів лідерства та типологічних особливостей особистості студентів. Аналіз зв’язку між стилем лідерства та особливостями особистості студентів.


Аннотация к работе
ТЕМА: Типологічні чинники стилю лідерства у студентівІнноваційні процеси в Україні, що повязані з оновленням суспільного життя, стабілізацією соціально-економічної ситуації, модернізацією освіти, висувають принципово нові вимоги до професійної підготовки молодих спеціалістів. Глобальні соціальні зміни сучасного світу вимагають від молоді вміння адаптуватися до нових умов і, що більш важливо, здатності включатися в життя на рівні субєкта соціальних змін. Для розвязання цих завдань необхідно в доповнення до традиційного предметного навчання розвивати соціальне навчання як особливий вид психологічної допомоги, що забезпечує позитивне особистісне самовизначення та розкриття лідерських потенціалів молоді. Окрім цього психолог у своїй професійній діяльності часто виступає в ролі організатора, що вимагає від нього певних лідерських здібностей, зокрема, вміння зацікавити інших своєю ідеєю, готовність до тривалого та напруженого процесу вибудови паритетів, уміння підтримати окрему індивідуальність, тощо. У свою чергу, вищий навчальний заклад має так організувати освітній процес, щоб протягом навчання студент не лише оволодів теоретичними знаннями (що, безумовно, є важливим), а й набув достатньої лідерської компетентності, зокрема, спробував свої сили в організації студентських заходів, набув досвіду самоорганізації та самоконтролю, повправлявся у волонтерській діяльності, тощо.Наприклад, деякі дослідники ототожнюють лідерство та вплив, лідерство та владу, лідерство та керівництво. Лідерство необхідно розглядати як групове явище: лідер немислимий наодинці, він завжди є елементом групової структури, а лідерство є системою відносин у цій структурі. Менегетті пропонує наступне визначення поняття «лідер»: «Лідер - це той, хто вміє розпізнати «божественну пропорцію», пропорцію даної реальності, рухи відносин життєвої енергії та від моменту до моменту, від ситуації до ситуації застосовувати потрібну «формулу» для отримання переможного рішення. На верхній сходинці ієрархічної драбини опиняється лідер, в середині розташовуються лідери другого та третього рівнів і на нижчих сходинках знаходяться послідовники. Ця теза є похідною від першої: якщо лідерам необхідні послідовники, то, лідерство не зводиться лише до проблеми особистості лідера, а скоріш є продуктом відносин між лідером та людьми, які йдуть за ним.Хедоурі зазначають, що за традиційною системою класифікації стиль може бути автократичним (це одна крайність) та ліберальним (інша крайність) або це буде стиль, зосереджений на роботі, та стиль, зосереджений на людині. Автократ також щільно керує всією роботою в межах його компетенції і, щоб забезпечити виконання роботи, може чинити психологічний тиск, як правило, погрожувати. Здатність до творчого вирішення проблем зустрічається часто, а інтелектуальний потенціал середньої людини використовується лише частково. Керівник витрачає порівняно більшу частину свого часу, діючи як сполучна ланка, забезпечуючи відповідність мети виробничої групи цілям організації в цілому та піклуючись про те, щоб група одержувала необхідні їй ресурси. Він виділив такі три стилі: · Авторитарний (директивний) стиль - жорсткі способи управління, відхилення будь-чиєї ініціативи та обговорення рішень, які приймаються.В якості змінної виступав і рівень розвитку групи, представлений в характеристиці "ефективного" або "неефективного" тренера. Таким чином, було отримано ще один доказ того, що практично будь-яке поєднання особистісних якостей можливе для лідера високорозвиненого колективу (зокрема, в сприйнятті членів такої групи). Цікавий висновок, що стосується взаємин лідера та підлеглих, був отриманий при зіставленні самооцінки групи за трьома факторами міжособистісного сприйняття: 1. сприяння діловій інтеграції групи; Таким чином, деяку неточність в бік завищення оцінок керівником своєї групи слід вважати практично доцільною, оскільки вона виражає віру керівника в своїх підлеглих, визнання їх значимості, оптимістичну позицію по відношенню до групи. Інша картина в недостатньо розвинених групах, де члени команди вбачають в своєму тренерові дезорганізатора насамперед ділових, а потім і емоційних відносин, хоча визнають його особистий вплив в групі.Індивідуально-типологічні особливості особистості - це ті психічні властивості, які є найбільш стійкими та постійно проявляються, забезпечують певний рівень поведінки та діяльності, типовий для неї. Лєдовською, - це особливості психічних процесів, станів і властивостей, за якими люди відрізняються один від одного [23]. Це означає, що типологічні властивості особистості є рівноцінними з точки зору їх соціальної значимості: немає таких властивостей нервової системи, які перешкоджали б високим досягненням у всіх видах діяльності, і немає таких властивостей нервової системи, які автоматично зумовлювали б високу успішність будь-якої діяльності [56].

План
ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМА ЛІДЕРСТВА В ПСИХОЛОГІЇ

1.1 Суть лідерства

1.2 Стилі лідерства та їх характеристика

1.3 Дослідження лідерства та його стилів у психології

1.4 Типологічні особливості психіки людини як можливі чинники стилю лідерства

Висновки до розділу

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ СТИЛЮ ЛІДЕРСТВА У СТУДЕНТІВ

2.1 Методика дослідження

2.2 Результати дослідження та їх аналіз

Висновки до розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?