Типи зв’язку у складному англійському реченні - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 86
Поняття про складне речення та його ознаки. Типи синтаксичного зв’язку між його компонентами. Комунікативно-мовленнєва функція сполучників. Характеристика складносурядних та складнопідрядних речень. Практичне дослідження особливостей їх перекладу.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:




Аннотация к работе
Вступ За останні півстоліття питання синтаксису складного речення в англійській мові привертають особливу увагу багатьох дослідників. Важливе місце займає питання про складне речення, як особливої одиниці синтаксису та існуючого звязку між його компонентами. Саме той факт, що в основі поділу звязків між частинами складного речення є змістові, а не формально-граматичні аспекти, призводить на практиці до того, що, як і весь синтаксис, сурядно-підрядна схема у всіх індоєвропейських мовах схожа: з огляду на те, що людське мислення розвивається загалом однаковими шляхами в усіх країнах, мови, безпосередньо реалізують думку, відрізняються один від одного насамперед лексикою і мало різняться структурою граматичних категорій. При визначенні звязку між частинами складного речення не можна виходити тільки з формальних ознак, тому що число цих ознак у всіх мовах є надзвичайно обмеженим і жодним чином не відповідає числу змістових відносин, що можуть знайти відображення у реченні. Питання про складне речення, підрядний та сурядний зв’язок між його частинами та сполучники, що поєднують ці частини, розглядали такі видатні вчені, як: В.І. Жельвис «Существуют ли в языке сочинительные и подчинительные сполучникы? (на материале английского языка)» (1962), Б.А. Ильиш «Структура сложноподчиненного предложения в современном английском языке» (1962), Я.Г. Биренбаум «Сопоставление сложноподчиненных предложений русского и английского языков» (1977), І.П. Конькова «Сложносочиненное сполучникное предложение в современном английском языке» (1969), І.П. Верховська «К вопросу о классификации сложноподчиненных предложений в современном английском языке»(1981). Дуже важливо враховувати особливості перекладу складних речень, включаючи усі їх різновиди та типи зв’язку. Синтаксис є розділом граматики, галуззю мовознавства, яка вивчає закономірності сполучення слів і предикативних одиниць у реченні, будову, ознаки й типи речень і висловлень. Окремі речення, що утворюють складне речення з одного боку схожі з простими реченнями, а з іншого боку відрізняються від них. В англістиці за конвенціональну основу розрізнення простих і складних речень приймають клаузу, тобто предикативну конструкцію, яка входить до складу речення, але не дорівнює йому (L. Alexander, D. Biber, D. Crystal, S. Greenbaum, R. Quirk). Оскільки термін “клауза” диференціює предикативні конструкції з погляду їхнього функціонування, ми, на противагу думці деяких лінгвістів, наприклад, Л.С. Бархударова, уважаємо його використання не тільки правомірним, а й доречним. Навіть частини складносурядного речення не можуть бути сприйнятими як одиниці комунікації. В реченні, Не waved his hand in the direction of the house and was silent (A. Huxley) предикативні відношення виникають двічі, у зв’язку з waved his hand і т.д. та у зв’язку з was silent. У безсполучниковому складному реченні компоненти звязані шляхом розташування поруч, без будь-яких додаткових засобів. «Наш погляд на сутність сурядності і підрядності, - писав В.І. Жельвіс, - наведений в статті «К вопросу о видах синтаксической связи между частями сложного сполучникного предложения». (J. Galsworthy), у складнопідрядному реченні - підрядним (Не was the only boy on the island whose hair never seemed to grow. До них можна віднести, інтонація, сполучники, сполучні слова, порядок речень, вживання часу та способу, лексичні та фразеологічні елементи. Разом із зростанням вживаності складних речень, що обумовлює потребу вираження все більш складних відносин між явищами, кількість сполучників все збільшується, а їх значення стає різноманітнішим »[20,29]. Наприклад, дієприслівник seeing набуває характеру сполучника в тих випадках, коли в реченні немає такого іменника, який можна було б сприймати як підмет до цього дієприслівника.Зіставимо два речення, seeing that he was tired, I stopped talking і seeing thal little time is left, it is necessary to hurry up. Грунтуючись на визначенні сполучників, яке дає В.В.Віноградов, у сучасній англійській мові можна виділити наступні групи суряднихсполучників, зєднувальні, роз’єднувальні , протиставні, слідчо-результативні, причинні. Це положення доведено на матеріалі складних речень з сполучником and в роботі О.В. Камінської «Интонация сложносочиненных предложений с сполучником and в современном английском языке в сопоставлении с интонацией аналогичных предложений в русском языке» (1956)та в роботі І.П. Григор’євої «Интонация сложноподчиненных предложений с придаточными определительными в современном английском языке» (1956). Важливою диференційною ознакою сурядності є відсутність граматичної залежності між предикативними частинами.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?