Поняття та проявлення індивідуальних особливостей людини. Теоретичні засади дослідження типів темпераменту та особливостей їх прояву. Емпіричне дослідження та результати порівнянь особливостей прояву типу темпераменту у молодшому шкільному віці.
Аннотация к работе
Типи темпераменту і особливості їх прояву в молодшому шкільному віціНа тлі загальнолюдських фізичних і психічних особливостей у кожної людини помітно виокремлюються індивідуальні особливості, які позначаються на її житті, поведінці, діяльності. У кожному окремому організмі ці процеси відбуваються своєрідно, хоча у них є багато спільного для всіх людей, що зумовлюється антропогенезом, тобто походженням і розвитком людини. Психічні індивідуальні особливості виявляються в різній швидкості реакцій, порогах чутливості, у властивостях уваги, памяті, спостережливості, кмітливості, в інтересах. Дитина народжується з властивими їй конкретними задатками, на ґрунті яких за життя залежно від умов виховання розвиваються й формуються притаманні певному індивіду будова та функції організму, особистісне психічне буття. Індивідуальні особливості особистості найяскравіше виявляються в темпераменті, характері та здібностях, у пізнавальній, емоційно-вольовій діяльності, потребах та інтересах.Поступово в античній науці одержала визнання думка про те, що не тільки тілесні функції, але й психічні особливості людей є вираженням їх темпераменту, тобто залежать від пропорції, в якій змішані в організмі основні "соки". Змішання рідин в організмі, що характеризується переважанням крові, було названо сангвінічним темпераментом (від латинського слова "сангвіс" - кров); змішання, при якому переважає лімфа - флегматичним темпераментом (від грецького слова "флегма" - слиз); змішання з переважанням жовтої жовчі - холеричним темпераментом (від грецького слова "холе" - жовч) і, нарешті, змішання з переважанням чорної жовчі - меланхолійним темпераментом (від грецьких слів "мелайна холе" - чорна жовч) [5, 433]. Лесгафта, що писав (в кінці XIX - початку XX ст.) про те, що в основі проявів темпераменту кінець-кінцем лежать властивості системи кровообігу, зокрема, товщина і пружність стінок кровоносних судин, діаметр їх просвіту, будова і форма серця і т.д., з чим повязані швидкість і сила кровотоку і як наслідок - міра збудливості організму і тривалість реакцій у відповідь на різні стимули. Крешера (20-і роки ХХ століття), в яких обґрунтовуються уявлення про те, що відмінності в типах будови тіла (деякі особливості зростання, повноти, пропорцій частин тіла) вказують і на певні відмінності в темпераменті. Згідно Шелдону і Стівенсу, ектоморфи, тобто люди, у яких переважають ектоморфні тканини (шкіра, волосся, нервова система), характеризуються церебротонічним темпераментом, а саме: тягою до естетичної насолоди і холодністю в спілкуванні з людьми.Сама по собі схожість психофізіологічних властивостей у близнят не може вважатися доказом спадкового походження цих властивостей - адже схожість між близнятами може пояснюватися подібністю умов розвитку. Спеціальне зіставлення схожості властивостей типу нервової системи (усередині пар) у однояйцевих і різнояйцевих близнят і дозволило довести суттєву роль спадковості (дані І.В. Вікові зміни темпераменту, поза сумнівом, знаходяться в прямій залежності від ходу дозрівання і розвитку організму дитини, перш за все мозкових основ психіки, властивостей нервової системи. Саме вікова слабкість нервової системи може зумовлювати в ранні роки особливу яскравість сприйняття, дитячу вразливість і такі риси, як легкість переходу до збудження, імпульсивність. Вивчення типів нервової системи у дітей різного віку підтверджує існування вікових змін темпераменту (властивостей нервової системи), обумовлених перш за все дозріванням центральної нервової системи і ендокринного апарату.Його нервова система відрізняється великою силою нервових процесів, їх рівновагою і значною рухливістю. Висока психічна активність виявляється в жвавості розуму, винахідливості і прагненню до частої зміни вражень, чуйності на навколишні події. Легко переходить від сліз до радості і навпаки, хоча зазвичай переважає гарний настрій, оскільки дитина порівняно безболісно і швидко переживає невдачі, не може перебувати в смутку. Особливості дітей цього типу вищої нервової діяльності виразно виявляються при спілкуванні: вони життєрадісні, відразу ж знаходять собі товаришів, вникають у всі сторони життя класу, з великим інтересом і активно беруть участь в заняттях, в іграх, але в процесі гри схильні постійно змінювати свою роль. Будучи з погляду рухливості протилежністю сангвініка, флегматик реагує спокійно і повільно, не схильний до зміни свого оточення; подібно до сангвініка, добре чинить опір сильним і тривалим подразникам.Прояви особливостей типу темпераменту досліджено на прикладі взаємозвязку типу темпераменту з рівнем навчальної діяльності. Дослідженням було охоплено 30 дітей молодшого шкільного віку, а саме: по 10 дітей з кожного 2-го класу молодшої школи.У контексті даного дослідження важливо визначити притаманні типи темпераменту дітям, які проявили високий, середній і відповідно помірний рівень пізнавальної активності, яка впливає на успішність навчання молодшого школяра.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження типів темпераменту і особливостей їх прояву в молодшому шкільному віці
1.1 Поняття темпераменту
1.2 Вікові особливості та зміни темпераменту
1.3 Особливості прояву темпераменту у молодших школярів
Розділ 2. Емпіричне дослідження особливостей прояву типу темпераменту у молодшому шкільному віці