Типи навчання - Курсовая работа

Спочатку термін «особистість» позначав маску, яку надівав актор древнього театру, потім - самого актора і його роль у виставі. Термін «особистість» згодом став позначати реальну роль людини в суспільному житті. Проблема особистості, як одна з центральних в теоретичній і прикладній психології, виступає, як дослідження характеристики психічних властивостей і стосунків особи, індивідуальних особливостей і відмінностей між людьми, міжособистісних звязків, статусу і ролей особи в різних суспільствах, субєкта суспільної поведінки і конкретних видів діяльності.Особистість із її неповторним духовним світом завжди була і продовжує залишатись однією з найскладніших проблем пізнання людини. Особистість як предмет пізнання цікавить багато наук, що вивчають людину. Особистість у соціології - це стійка система соціально значимих рис, що характеризують індивіда як продукт суспільного розвитку і обґрунтовують включення індивіда в систему соціальних стосунків за допомогою діяльності і спілкування. Диференціальна психологія робить акцент на вивченні індивідуально-психологічних особливостей особистості і відмінностей між людьми. Психологія особистості вивчає рушійні сили і умови розвитку особистості, періодизацію розвитку індивіда, особистості та індивідуальності, індивідуальні властивості особистості та їх роль у розвитку особистості, розвиток особистості у соціо-та персоногенезі, структуру особистості і різні методичні підходи до її вивчення, теорії особистості та багато інших проблем.На питання, що таке особистість, психологи відповідають по-різному, і в різноманітті їх відповідей виявляється складність феномена особистості. «Особистість - це індивід, який визначив свою діяльну позицію до всього, що його оточує: до праці, до суспільного ладу, до боротьби мас, до завдань колективу, до долі іншої людини» (П. Є. «Особистість - людина як суспільний індивід, субєкт пізнання і обєктивного перетворення світу, розумна істота, яка володіє мовою і здатна до трудової діяльності» (А. В. «Особистість - це людина, взята в системі таких психологічних характеристик, які соціально зумовлені, проявляються в суспільних за природою звязках і відносинах, є стійкими і визначають моральні вчинки людини, котрі мають істотне значення для неї самої і тих, хто її оточує» (Р. С. Використовуючи поняття людина, ми маємо на увазі, що мова йде про істоту, яка поєднує в собі два напрямки розвитку: біологічний (людина є представником біологічного виду і характеризується певною тілесною організацією, що має такі суттєві ознаки: прямоходіння, наявність пристосованих до праці рук, високорозвинений мозок, особливі морфологічні ознаки) та соціальний (людина є носієм свідомості, що є суспільним продуктом).В цьому звязку заслуговує на увагу історичний аналіз розвитку теоретичних поглядів на особистість і класифікація сучасних теорій особистості, розроблені Р. С. Нємовим. У клінічний період, майже до першої чверті XX століття, філософсько-літературні описи особистості почали доповнюватись результатами психологічних спостережень і досліджень в умовах клініки. Особливість цього періоду полягає в тому, що, намагаючись дати визначення особистості, психіатри робили це в термінах «рис особистості». Такий підхід випливав з потреб психотерапії, але обійтися в психологічній науці при описанні поняття «особистість» без термінів рис було вже неможливо. Головний недолік цього підходу полягав у тому, що в основу «теорії особистості» лягли риси, притаманні як хворій, так і здоровій людині, тобто не враховувалися психічні властивості, притаманні лише «нормальній» особистості.Розглянемо деякі погляди зарубіжних вчених на психологію та концепції структури особистості, які найбільш використовуються у світовій психологічній науці і практиці. Одна з найвидатніших теорій особистості була створена 3ігмундом Фрейдом (1856-1939). 3. Фрейд уподібнив психіку айсбергу, в якому лише невеличка частина виступає над поверхнею води і є сферою свідомого, тоді як більша частина айсберга перебуває під водою - це сфера несвідомого, і саме там, у просторі несвідомого, можна знайти прагнення, пристрасті, витіснені думки та почуття, що здійснюють контроль над свідомими думками та вчинками людини. Фрейд представив психічне життя особистості як постійну арену бо ротьби між непримиренними силами свідомого і несвідомого, розуму та інстинктів, які змагаються за контроль над поведінкою. Фрейд виділяв декілька захисних механізмів, головними з яких є витіснення (перенесення в підсвідомість думок і почуттів, що викликають страждання); проекція (процес, за допомогою якого людина приписує власні неприйнятні думки і почуття іншим людям, покладаючи таким чином на них провину за свої недоліки); заміщення (переадресація агресії з одного обєкта на інший); сублімація (заміна сексуальних або агресивних потягів на соціально прийнятні форми поведінки).Поняття індивід охоплює генетичні особливості людини. Неможливо скласти психологічний портрет особистості, ігноруючи її індивідні властивості.

Зміст

Вступ

1. Психологія особистості

1.1 Основні напрями вивчення особистості

1.2 Базові категорії психології особистості: індивід, особистість, індивідуальність

1.3 Основні етапи історії досліджень особистості

1.4 Теорія особистості З. Фрейда

1.5 Загальна характеристика властивостей людини як індивіда

1.6 Методи дослідження особистості

1.7 Біхевіоризм

Список використаних джерел інформації

2. Типи навчання

2.1 Догматичний тип навчання

2.2 Пояснювально-ілюстративний тип навчання

2.3 Проблемний тип навчання

2.4 Модульно-розвивальний тип навчання

Список використаних джерел інформації

Висновки психологія навчання індивід особистість