Типи і види уроків. Структура уроків. Форми роботи учнів на уроці - Реферат

Типи і види уроків.У дидактиці існують різні підходи до класифікації уроків. Зокрема, уроки класифікують: за способами їх проведення (урок - лекція, кіноурок, урок - диспут, урок - бесіда, лабораторно - практичний урок та ін.); за етапами навчальної діяльності (вступні, уроки формування понять, уроки застосування знань на практиці, уроки тренувань і повторення та ін.). Уроки класифікують на основі: а) дидактичної мети; г) дидактичних завдань, що вирішуються на уроці;Ключовим компонентом класно-урочної форми організації навчання є урок - форма організації навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протягом точно встановленого часу, за сталим розкладом [1, c. 69 - 70]. а) Загальні вимоги до уроку такі: • проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу; • встановлення міжпредметних звязків, які усвідомлюються учнями; • звязок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів; Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу - освітньої, розвиткової, виховної та самовдосконалення [8, c.Існують різні підходи до визначення типів уроків і їхньої класифікації. Вагін вважає, що в основі характеристики типів уроків повинні бути такі ланки процесу навчання, як підготовка учнів до сприйняття нового, повідомлення історичних даних, осмислення, узагальнення і закріплення історичних знань, вироблення умінь і навиків історичного мислення, перевірка знань [4, c. Карцов виділяє: u Урок повідомлення нових знань. u Урок повторення і узагальнення. u Урок перевірки знань u Змішаний урок. У 5-6 класах: · Урок, який містить всі ланки процесу навчання. У 7-8 класах: · Урок, який містить всі ланки процесу навчання.Макроструктуру уроку засвоєння нових знань ми визначаємо за ознакою поступового розгортання учбово-пізнавальних завдань, що являють собою окремі ланки на шляху до досягнення основної дидактичної мети. Першопочаткове сприйняття учнями нового учбового матеріалу, повинно спиратись на наявні у їхній памяті уявлення, на їхній чуттєвий досвід або знання, якими вони оволоділи в процесі вивчення на попередніх уроках. Якщо нові поняття не мають конкретної опори на відповідне їм сприйняття і уявлення, слова, які вживає вчитель, проходять повз свідомість учнів, не залишаючи там ніякого сліду [3, c. До способів мотивації слід віднести: інтерес до уроку; повідомлення учням про теоретичну значущість матеріалу, який вивчається; ситуація задоволеності школярів їхніми успіхами в навчанні; постановка далекої і близької перспективи в навчанні і фіксація досягнень. Тему кожного уроку вчитель визначає виходячи із програми для відповідного класу.За основу формування структури уроку засвоєння навиків і умінь прийнято вважати дидактичну систему вправ: 1. Макроструктура уроку засвоєння навиків і умінь має таку схему: 1) Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів. Для того, щоб актуалізувати опорні знання і дії, застосовують різні методи і прийоми роботи: бесіду, підготовчі завдання (вправи). Засвоєння навиків і умінь роботи з документами включає в себе такі етапи: - вчитель дає зразок аналізу документу; Робота з документом включає в себе такі навики і вміння: читання і переказ документу та складання по ньому плану; пояснююче читання з попередньою і завершальною бесідою; самостійний аналіз документу для відповіді на питання до нього; порівняльне співставлення двох взаємодоповнюючих документів, які характеризують одну і ту ж подію; критичну оцінку документу.Застосування знань - складний психолого-педагогічний процес, який полягає в реалізації засвоєних понять, навичок і умінь в інтелектуальній діяльності. Як засіб навчання застосування тісно переплітається із засвоєнням знань, навичок і умінь. Структура уроку застосування знань, навичок і умінь залежить насамперед від структури самого процесу застосування їх і особливостей формування в учнів творчого підходу до вирішення нестандартних завдань. Виходячи із особливостей процесу застосування знань, навичок і умінь, можна запропонувати таку структуру уроку зазначеного типу: 1) Актуалізація опорних знань і дій учнів, необхідних для творчого вирішення поставлених завдань. Реалізацію зазначеної ланки уроку слід починати з повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; який характер має самостійне завдання; як підходити до його виконання; як будуть оцінюватись результати роботи кожного учня.У підручниках з педагогіки підкреслюється велика роль повторення в процесі навчання.

Зміст

Вступ

1. Поняття про урок

2. Типологія уроків історії у класифікації методистів

3. Урок засвоєння нових знань

4. Урок засвоєння навиків і умінь

5. Урок застосування знань, навичок і умінь

6. Урок узагальнення і систематизації знань

7. Урок контролю і корекції знань, навиків і умінь

8. Комбінований урок

Висновок

Список використаної літератури