Нормативно-правова регламентація визначення тероризму й терористичної діяльності в законодавстві України. Проблеми, зумовлені певними неузгодженостями між визначеннями окремих термінів, закріпленими в різних законах, шляхи і перспективи їх вдосконалення.
Аннотация к работе
Терористична діяльність і відповідальність за неї за законодавством УкраїниМетою статті є дослідження нормативно-правової регламентації визначення тероризму та терористичної діяльності в законодавстві України, наявних у нормативно-правових актах нашої держави окремих суперечностей і неузгодженостей, які на практиці можуть зумовити виникнення певних проблем у правозастосовній діяльності органів, уповноважених чинним законодавством на боротьбу із тероризмом і терористичною діяльністю. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» тероризм визначається як суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади, або вчинення інших посягань на життя чи здоровя ні в чому не винних людей, або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», - це діяльність, яка охоплює таке: планування, організацію, підготовку й реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних обєктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду й поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму [1]. 258 визначено, що терористичний акт - це «застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоровя людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, обєднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою». 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» визначено таке: а) терористом є особа, яка бере участь у терористичній діяльності; б) терористичну групу становить група із двох і більше осіб, які обєдналися з метою здійснення терористичних актів; в) терористична організація - це стійке обєднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, установлено певні правила поведінки, обовязкові для цих осіб під час підготовки й учинення терористичних актів.