Тернопільське польове казначейство в системі казначейської служби російської окупаційної влади у містах Західної України в період першої світової війни - Статья

Тернопільське польове казначейство в системі казначейської служби російської окупаційної влади у містах Західної України в період першої світової війниКиєві - фонд 379 «Польове казначейство при Управлінні Військового генерал-губернатора Галичини», опис 1 за 1914-1915 рр., у якому є 20 одиниць зберігання та фонд 431 «Тернопільське польове казначейство при Військовому генерал-губернаторстві областей, зайнятих по праву війни», опис 1 за 1914-1917 рр., у якому нараховується 89 одиниць зберігання. Відповідно до останнього положення, у районі дислокації армій створювалися польові й фортечні казначейства, у тому числі польові казначейства при штабах армій та управліннях, підпорядкованих головному начальнику постачання армії, місцеві польові казначейства (постійні) в окупованих містах та польові казначейства (мобільні) при військових корпусах і загонах. Уже 5 вересня 1914 р. головний казначей Південно-Західного фронту Янишевський повідомляв телеграмою військовому генерал-губернаторові Галичини про те, що ним здійснено призначення всіх класних чинів польового казначейства, яке створювалося при військовому генерал-губернаторові Галичини та що очікується прибуття визначених осіб із місць їх попередньої служби [19, арк.7]. У жовтні 1914 р. головний казначей Південно-Західного фронту збільшив чисельність штату Львівського польового казначейства на дві особи [19, арк.17], а до середини грудня 1914 р. склад польового казначейства було «посилено призначенням одного касира, двох помічників бухгалтера, двох писарів, одного присяжного рахівника і двох нижчих чинів для господарських потреб» [19, арк.32]. Наказом № 5 затверджувався розподіл обовязків особового складу, до якого входило пять спеціалістів вищого чину, а саме: для головного бухгалтера, колезького асесора, Леоніда Васильовича Лєбєдєва (відрядженого із Вишнєволоцького казначейства Тверської губернії), визначено такі обовязки щодо ведення обліку таких книг та журналів: комірній книзі за формою № 45 (з додатками до неї), зведеного касового журналу за формою № 46, прибутково-видатковій книзі за операціями ощадної каси - форм № 9, книгах особових рахунків вкладників за поточними рахунками - форма № 1, про надходження коштів для оприбуткування - форма № 52, про суми, видані за переказами - форма № 53, про випадкові витрати, форма № 7 (з додатком до неї), журналу обліку надходжень, витрачання та залишків гербових знаків; для касира, колезького реєстратора, Федора Івановича Поду (відрядженого з Чернігівського казначейства Чернігівської губернії), визначено такі обовязки: приймання та видача грошей, продаж гербових знаків та ведення книги надходжень і видатків квитанційних аркушів - форма № 16 б; для помічника головного бухгалтера, губернського секретаря, Івана Олексійовича Попова (відряджений із Данківського казначейства), визначалися обовязки щодо ведення: витратного реєстру за формою № 43, обліку коштів, які не відображалися в розрахункових книгах (готівковий фонд) - форма № 11 г, вхідного журналу - форма № 21, книги авансів за формою № 22, алфавіту утримань щодо сплати казенних та приватних боргів за формою № 23, книги особових рахунків вкладників ощадної каси за формою № 1; для помічника головного бухгалтера, губернського секретаря, Миколи Григоровича Жулікова (відряджений із Вєнєвського казначейства Тульської губернії), визначено такі обовязки щодо ведення: журналу надходжень коштів за формою № 42, прибутково-видаткової книги з банківських операціях - форма № 44 а) і б), бухгалтерських книг з партикулярних сум за формою № 10 та спеціальних коштах за формою № 9, книги руху коштів за поточними рахунками за формою № 57; на присяжного рахівника, Павла Максимука, покладено обовязок розмінювання коштів; на старшого писаря Андрія Дудника, покладено обовязки діловода, які включали: ведення вхідного журналу, переписування документів та підшивка їх до справ; на молодшого писаря, Самсона Пирцхалова, покладалися обовязки діловода-посильного, які передбачали: ведення вихідного журналу та розсильної книги, перепис документів та відправлення їх за призначенням [20, арк.