Закономірності зміни властивостей склокераміки від хімічного складу скла та впливу температурно–часового режиму спікання склокераміки на властивості. Залежність її якостей від дисперсності часток базового скла та кристалізаційної здатності порошків.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукЗахищається 7 наукових праць, що містять результати експериментальних та теоретичних досліджень стосовно отримання літієвоалюмосилікатної склокераміки з реакційно зформованою структурою (РЗС). Для композиційних сумішей “склоподібний Li2O·2SIO2-кристалічний наповнювач, що включає Al2O3” досліджено вплив складу, дисперсності часток скла і його кристалізаційної здатності, а також температури та часу випалювання на властивості термостійкої склокераміки. Розроблено склади композиційних сумішей, на базі яких в результаті спікання можливо одержати порувату та щільну літієвоалюмосилікатну термостійку склокераміку з реакційно зформованою структурою. The influence of the composition, the particles dispersion of glass and its crystallization ability as well as the time and temperature of sintering on the properties of heat-resistant glassceramics having RFS have been investigated for the composite mixtures of “glassy lithium disilicate - crystalline filler, containing Al2O3”. Key words: glassceramics, reactive-formed structure, heat resistance, composite mixture, thermodynamic analysis, porosity, temperature coefficient of linear expansion. склокераміка хімічний кристалізаційний порошокКристалофазовий склад такої склокераміки формується при її спіканні за рахунок взаємодії між компонентами скла та наповнювачем, утворюючи так названу реакційно зформовану структуру (РЗС) матеріалу. Враховуючи це, дана робота є актуальною і спрямована на дослідження та розробку складу і наукових засад технології одержання склокераміки в системі Li2O-Al2O3-SIO2 з РЗС різного функціонального призначення. Робота виконувалась за пріоритетним напрямком НАН України (доповнення до наказу ГКНТ України №39 від 05.03.94 р., тема 07.03.03 /117-92,,Фізико-хімічні основи проектування складів та розробка технології одержання нових оксидних стекол і скломатеріалів різного функціонального призначення”; наказ Міносвіти України №37 від 13.02.97 р., тема,,Розвиток наукових засад розробки складів нових стекол, емалей і покриттів для виробів побутового та технічного призначення за порошково-випалювальною технологією”). Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення наступних завдань: - виконати дослідження для обгрунтованого вибору хімічних складів скла та композиційної суміші,,базове скло - кристалічний наповнювач” для одержання склокераміки з РЗС; Експериментальними та теоретичними дослідженнями встановлено принципову можливість одержання за порошковою технологією літієвоалюмосилікатної склокераміки з реакційно зформованою структурою на основі відносно легкотопких стекол та кристалічного наповнювача, який вміщує в своєму складі оксид алюмінію (a-Al2O3, каолін).Одержання ситалів за керамічною технологією, частково з використанням методу реакційного формування структури, дає можливість розширити кількість склокристалічних матеріалів, включивши до них такі, склади яких знаходяться за межами областей склоутворення та мають температуру ліквідусу вище 1600 °С. З другого боку, така технологія дозволяє одержувати високотемпературні склокристалічні матеріали з використанням відносно легкоплавких стекол, що є вигідним з енергетичної точки зору, а також дає більше можливостей по регулюванню кристалофазового складу склокераміки, а відповідно і її властивостей. У четвертому розділі “Експериментальна частина” з метою встановлення впливу складу композиційної суміші на властивості склокераміки досліджувались склади, які на фазовій діаграмі Li2O-Al2O3-SIO2 лежать на лініях, що сполучають точку складу дісилікату літію відповідно з точками евкриптиту, сподумену і петаліту. Термограми вихідного скла, каоліну та їх суміші, оксидний склад якої відповідає сподумену (склад 8к), показані на рис. Навпаки, для склокераміки, яка відповідає складу 12к, таке підвищення температури спікання сприяє росту ТКЛР до ~23·10-7 град-1.Аналіз літератури показав, що одержання ситалів за керамічною технологією, частково з використанням методу реакційного формування структури, дає можливість розширити кількість складів склокристалічних матеріалів, включивши до них такі, склади яких знаходяться за межами областей склоутворення та мають температуру ліквідусу вище 1600 °С. Така технологія дозволяє одержувати високотемпературні склокристалічні матеріали з використанням відносно легкоплавких стекол, що є вигідним з енергетичної точки зору, а також дає більше можливостей по регулюванню кристалофазового складу склокераміки, а відповідно і її властивостей. Експериментальними та теоретичними дослідженнями встановлено принципову можливість одержання за порошковою технологією літієвоалюмосилікатної склокераміки з реакційно зформованою структурою на основі літієвосилікатного скла та кристалічного наповнювача, який вміщує в своєму складі оксид алюмінію (a-Al2O3 або каолін).