Аналіз шляхів виникнення та ідентифікація способів номінації понять соціальної ринкової економіки, їх продуктивність в сучасній німецькій мові. Функціональні особливості термінів соціальної ринкової економіки в аспекті лексико-семантичної парадигми.
Аннотация к работе
Одеський національний університет імені І.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРеферовану роботу присвячено дослідженню номінативного та функціонального аспектів термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові. Актуальність роботи визначається соціальною та лінгвістичною необхідністю комплексного дослідження розвитку та функціонування термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові, що передбачає висвітлення спектру семантичних, структурних та функціональних властивостей термінів. Актуальність полягає також у тому, що аналіз термінології соціальної ринкової економіки у номінативному та функціональному аспектах дає змогу виявити основні закономірності її розвитку, на основі чого можливе прогнозування тенденцій майбутнього термінотворення та впорядкування зазначеної термінології. Окреслена мета зумовила необхідність розвязання таких основних завдань: 1) інвентаризовано терміни соціальної ринкової економіки з метою дослідження їх номінативного та функціонального аспектів; 2) виявлено особливості системної організації термінології соціальної ринкової економіки як підсистеми загального словникового складу німецької мови;Перший розділ дисертації “Терміни соціальної ринкової економіки в лексико-семантичній системі мови” присвячено висвітленню питань, повязаних із визначенням, характеристикою й ознаками терміна, специфікою термінології та терміносистеми. У другому розділі “Номінативний аспект в термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові” досліджено процеси номінації понять соціальної ринкової економіки, що реалізуються на лексичному, словотвірному та синтаксичному рівнях, а також поповнення термінології через запозичення іншомовного лексичного матеріалу, тобто за допомогою внутрішніх та зовнішніх ресурсів мови. За допомогою компонентного аналізу 300 терміноодиниць фактичного матеріалу, утвореного шляхом метафоризації (60% від 500 термінів, утворених внаслідок семантичного термінотворення), у 60 термінів (20%) було встановлено такі типи ознак, що повязані із зовнішньою характеристикою обєкта порівняння: · форма (28,4%): die Preisschere “ножиці цін”; У процесах метафоризації в термінології соціальної ринкової економіки частіше за все реалізуються антропометрична (temperamentvollere Weltkonjunktur), науково-технічна (geldpolitischer Impuls) та природнича моделі (Preislawine), відповідно 26,7%, 24,2% та 15% від 300 термінів, утворених шляхом метафоризації. Звуження значення (6,4% від 500 термінів, утворених шляхом семантичного термінотворення), напр., термін abbieten, первинне значення якого “оголошувати, оповіщати (наприклад, з церковної кафедри)” у наш час у термінології соціальної ринкової економіки зазнало звуження семантики: 1) давати більш високу ціну (на аукціоні); 2) давати меншу ціну, торгуватися.У дисертації виявлено особливості системної організації термінології соціальної ринкової економіки, встановлено шляхи виникнення та ідентифіковано способи номінації понять соціальної ринкової економіки і їхню продуктивність в сучасній німецькій мові, а також визначено функціональні особливості термінів соціальної ринкової економіки в аспекті лексико-семантичної парадигми. Наступним щодо продуктивності способом словотвірної номінації виявилося афіксальне термінотворення (27,4% від ТО), де особливо характерним для термінології соціальної ринкової економіки є тип поетапної деривації (43,3% від усієї похідної лексики). Найбільшу питому вагу (60% всіх проаналізованих термінів) в термінології соціальної ринкової економіки мають терміни, утворені синтагмо-синтаксичним способом номінації, зокрема бінарні терміни-словосполучення (50,2% від усіх словосполучень). Кількісні та якісні зміни в термінології соціальної ринкової економіки детермінуються інтенсивним впливом англійської мови як мови-джерела, так і мови-посередника запозичень, що має і позитивні, і негативні наслідки, тому доцільним вважаємо процес залучення іншомовних терміноодиниць з метою відображення нового для німецькомовного соціуму поняття досліджуваної галузі знання, а також заміни поліструктурних автохтонних термінів, що ускладнюють процес професійної комунікації. Отже, аналіз номінативних процесів та функціональних особливостей термінології соціальної ринкової економіки підтверджує думку про те, що термінологія соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові є, незважаючи на штучний характер формування, відкритою, динамічною системою, яка постійно розвивається та розширює свій функціональний статус.