Комунікативно-дискурсивні та лінгвостилістичні особливості вживання термінологічної лексики як продуктивного засобу відтворення фахового контексту на сторінках професійного роману. Проведення дослідження на підставі матеріалу роману А. Хейлі "Аеропорт".
Аннотация к работе
Термінологічна лексика як ефективний засіб відтворення фахового контексту в художньому творіУ статті розглядаються комунікативно-дискурсивні та лінгвостилістичні особливості вживання термінологічної лексики як продуктивного засобу відтворення фахового контексту на сторінках професійного роману, дослідження проведено на матеріалі роману А. Отримані результати показали, що термінологічна лексика допомагає авторові відтворити специфіку інституціонального середовища міжнародного аеропорту, а термінологічні одиниці складають основу лексичної бази вербалізації фахового середовища. У стилістично маркованому контексті художнього твору нейтральна термінологічна лексика набуває стилістичного забарвлення, що сприяє глибшому розкриттю теми роману й емоційному впливові на читача. В статье анализируются коммуникативно-дискурсивные и лингвостилистические особенности употребления терминологической лексики как продуктивного средства воспроизведения профессионального контекста в романе, исследование проведено на материале романа А. Полученные результаты показали, что терминологическая лексика помогает автору передать специфику институциональной среды международного аэропорта, а терминологические единицы составляют основу лексической базы вербализации профессионального контекста.Аналіз текстури роману дає можливість прослідкувати особливості контекстуалізації фахового середовища на основі термінологічної лексики, яка структурує мовну тканину цього роману. Метою дослідження є виявити особливості вживання термінологічної лексики для вербалізації фахового середовища в професійному романі, що обумовило вирішення таких завдань: здійснити аналіз мовної бази вербалізації фахового контексту в професійному романі, визначити роль термінологічної лексики в обєктивації фахових реалій інституціонального середовища та проаналізувати прагмастилістичні особливості функціонування термінологічної лексики в стилістично маркованому художньому тексті. Аналізуючи особливості перекладу спеціальної лексики роману, вона вирізняє відмінності в використанні термінів у спеціальному та художньому тексті: "Відзначимо, що на відміну від спеціального тексту, розрахованого на відповідну аудиторію, терміни та професіоналізми в художньому тексті виступають стилістичним засобом, що використовується автором для ‘занурення’ читача у відповідне середовище, і не передбачає наявності у читача спеціальних знань" [Ibid, с.57]. Хейлі Final Diagnosis, Airport та Hotel, на їхню думку терміни в текстах цих романів утворюють медичне, авіаційне та готельне термінологічні поля [Московская, Мацаева 2013]. Селіванова вирізняє інформаційний простір автора та читача, між якими існує певний інформаційний баланс, що відзначається стратегією інтерактивності автора бути зрозумілим читачем, та стратегією інтерактивності читача зрозуміти автора, кваліфікуючи інформативність "як текстово-дискурсивну категорію, що відображає взаємодію інформаційних просторів усіх модулів дискурсу та забезпечує інформаційний баланс інтерактивності адресанта та адресатів на основі тексту" [Селиванова 2002, с.