Вбивство в Сараєво ерцгерцорга Фердинанд як привід для початку Першої світової війни. Боротьба між Росією і Австро-Угорщиною за гегемонію в слов"янському світі. Розгром українства з боку російського уряду. Маніфест Головної Української Ради 1914 року.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківська національна академія міського господарстваУ цій війні протистояли два воєнні блоки Антанта (Англія, Франція, Росія) і Четверний союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, Туреччина, Болгарія). В цьому контексті Україна розглядалася як плацдарм для просування на Схід і потенціальна колонія, звідки можна буде черпати сільськогосподарські продукти і природну сировину. Війна 1914 року певною мірою була результатом ворожості офіційної і національної Росії до українського руху в Галичині як Пємонту українського національного відродження, тоді як російські офіційні кола звикли дивитися на неї як на осередок українського і сепаратизму, що підтримувався чужорідними впливами Австро-Угорщини. Успіхи на парламентських виборах 1913 року до Віденського парламенту, куди пройшли ЗО українців і 1 москвофіл (на попередніх виборах 12 українців і 8 москвофілів), зростання впливу українців у Львівському сеймі також лякало російський царизм, бо досягнення українців в Австро-Угорщині були досить видимими. Наддніпрянська, або Російська Україна, де наприкінці XIX століття проживало 23,5 млн. українців, дала до російської армії 3,5 млн. солдатів, а із Західної, або Австрійської України з 6,5 млн. проживаючих тут українців було мобілізовано 250 тис. В 1914-1915 рр. в Австро-Угорщині було мобілізовано чоловіків від 21 до 42 років, а в 1916-18-50-річних.