Організовані міграції в УРСР у 1940-1960-ті рр. Поділ території республіки на зони внутрішньореспубліканського переселенського руху. Обсяги і динаміка механічного руху населення по різних областях республіки та причини їх міграційної привабливості.
Аннотация к работе
Територіальний вимір організованих міграцій в УРСР (1940-1960-ті рр.)У статті на основі матеріалів з державних архівів Донецької та Київської областей охарактеризовано географію організованих міграцій в УРСР у 1940-1960-ті рр. Особливу увагу приділено поділу території республіки на зони внутрішньореспубліканського переселенського руху. Необхідність помякшення та поступового усунення серйозних диспропорцій в розміщенні населення і трудових ресурсів по території республіки і країни в цілому, а також завдання найбільш раціонального та ефективного використання природних багатств створювали, на думку радянської влади, обєктивну необхідність переміщення населення з надлишкових за трудовими ресурсами західних областей до трудодефіцитних східних та південних регіонів республіки. Товкуна місцями виходу мігрантів були 19 областей республіки, а місцями входу найбільших за розмірами міжобласних внутрішньореспубліканських переміщень - вісім областей УРСР. Поряд з цим усі області, що були місцями входу великих потоків переселенців, були й місцями їх виходу, хоча кількість останніх у кожній з них, як правило, менша, ніж перших. Таким чином, головні територіальні напрямки міжобласних внутрішньореспубліканських міграцій характеризувались інтенсивним міграційним обігом між областями Донецько-Придніпровського району, наявністю великих міграційних потоків, спрямованих здебільшого із заходу на схід, значними міграційними звязками між східними областями та міцним міграційним тяжінням великих міст республіки, які приваблювали значні потоки мігрантів та переселенців не лише зі своїх, а й сусідніх областей.