Теоретичні аспекти світового ринку зерна та особливості розміщення виробництва зернових культур. Сутність територіальної організації та розвитку виробництва зернових культур, формування продовольчого фонду і постачання фуражного зерна тваринництву.
Аннотация к работе
Від зерна і продуктів його переробки значною мірою залежить і могутність держави, і добробут її населення. Зернове господарство формує продовольчий фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні запаси зерна і дає продукцію на експорт. Проте, на жаль, сьогодні зерновий ринок, як в світі так і в Україні, має багато проблем, які не є вирішеними, а зокрема: u неефективна законодавча база; Отже, можна стверджувати, що тема даного дослідження є актуальною, на даний момент, як для українського, так і для світового ринку зерна, для всіх країн з перехідною економікою і вже досить довгий час вивчається українськими і зарубіжними вченими: Л. Для досягнення поставленої мети потрібно виконати ряд завдань: визначення поняття "світовий ринок зерна";Ми ж, виходячи із предмета нашого дослідження, розглядаємо ринок зерна, перш за все, як механізм встановлення ринкової рівноваги в процесі обміну і як сукупність економічних відносин, що виникають між товаровиробниками і споживачами з приводу купівлі-продажу зерна. Багато економістів вважають, що досконалий ринок - це той, на якому забезпечуються рівні умови доступу всім субєктам до участі в процесі обміну, страхування угод від фінансових ризиків, який працює переважно в саморегульованому режимі, а рівновага попиту і пропозиції, що встановлюється на ньому, найбільш відповідає інтересам учасників ринкового процесу. Світовий ринок зерна - це система правових відношень, які виникають між субєктами різних країн світу в процесі виробництва зерна, його зберіганні, торгівлі та використанні на засадах вільної конкуренції, вільного вибору напрямків реалізації та визначення цін, а також міждержавного контролю за якістю, зберіганням та раціональним використанням зерна. Економічні кризи, які спостерігалися на протязі ХХ сторіччя в різних країнах (США, Німеччині, Китаї, Японії, Польщі, країнах СНД), окрім спільної природи - кризи попиту, мали свої особливості. Після особливо сприятливих для зернового виробництва 1985-1990 рр. і рекордних за урожаями 1990 і 1992 рр. спад і стагнація виробництва зерна спостерігалися у всьому світі до самого 1997 р.До того ж, зерновий ринок в силу його високої соціально-економічної значимості для України традиційно вважається обєктом особливої уваги урядових структур і обєктом державного регулювання. Суть останнього зводилась до того, щоб серйозно підтримувати галузь зерновиробництва, як таку, що забезпечувала наповнення бюджету і діяльність суміжних галузей, а з іншого боку підтримувався попит кінцевого споживача за рахунок утримання досить низьких цін на хлібопродукти, часто за рахунок товаровиробників зерна. Кожний ринок має свою специфіку розвитку, формування конюнктури, ступінь значимості для нації, а відтак і методи регулювання їх, хоч і можуть мати багато спільного, та не будуть повністю ідентичними і тому економічні механізми мають розроблятися комплексно, для конкретних ринків, на певну перспективу, з урахуванням прогнозу ринкового товарообігу. Причин такої тенденції багато - це і скорочення населення країни, і виїзд великої кількості українців за кордон (за деякими оцінками це становить біля 5 млн. чол.) і більш ощадливе відношення до продуктів, і зміна раціону харчування. Усе це відбиває статистика, що показує зниження виробництва хліба, круп і деяких інших продуктів харчування, вироблюваних із зерна.Зернові культури займають більшу частину посівних площ земної кулі. На світовий ринок щороку надходить біля 200 млн. т зерна, у тому числі 90-100 млн. т пшениці. Великими імпортерами зерна (більше 50% світового імпорту) є країни, що розвиваються. Наприклад, Єгипет завозить щороку біля 10 млн. т зерна, Бразилія - 5 млн. т. До імпортерів належать також Велика Британія, Німеччина, Нідерланди, Швейцарія, Китай.У 2007 році у світі був зібраний рекордний урожай зернових культур - 2.316 млрд. тонн, що на 4% більше, ніж в 2006 році. З 1961 року світові врожаї майже втричі збільшилися, у той час як кількість населення світу лише - вдвоє. Однак від регіону до регіону цей показник варіюється: так, для США він нині становить 1 230 кг, для Китаю - 325 кг, для Зімбабве - 90 кг. Економічні відносини, незважаючи на достатньо високу конкуренцію на світовому ринку зерна, часто зумовлюються правовою базою міждержавного регламентування, стандартизації та управління, що характеризує в цілому ринок зерна з позицій глобального ринку - потреби якого можна задовольнити стандартизованим товаром, використовуючи схожі інструменти продажу та маркетингових комунікацій. Так, наприклад, країни СНД в цілому досі користуються дещо застарілими державними стандартами колишнього Радянського Союзу, у той час як, наприклад, стандарти країн ЕС суттєво відрізняються від попередніх.Нині 48% зерна використовується для виготовлення харчових продуктів (хліб, кондитерські вироби тощо). В останні роки значно збільшилася кількість зерна, що направляється на корм худоби і, особливо, у звязку зростанням цін на нафту, на виробництво біопалива.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти світового ринку зерна та особливості розміщення виробництва зернових культур
1.1 Сутність поняття "світовий ринок зерна"
1.2 Склад і структура світового ринку зерна
1.3 Територіальна організація виробництва зернових культур
Розділ 2. Сутність територіальної організації та розвитку зернових культур
2.1 Динаміка розвитку світового ринку зерна за 2004-2007 рр.
2.2 Оцінка впливу факторів на сучасний розвиток зернових культур