Вступ людства у глобалізаційну еру. Зміна ритмів світової політичної динаміки і уявлення про притаманні їм закономірності. Історична драма розчленування створеної українським козацтвом форми державності. Наслідки "гібридної" війни для населення.
Аннотация к работе
Територіальна організація українського соціуму: проблема кордонів
Володимир ЛитвинДля переважної більшості громадян територія виявилася саме тією пріоритетною суспільною цінністю, за яку люди, не вагаючись, віддають найдорожче власне життя. І хоч процес обстоювання національного суверенітету й територіальної цілісності не обходиться без політичних та територіальних втрат і людських трагедій, все ж на цьому проміжному етапі можемо констатувати: саме соціокультурний код, що базується на усвідомленні територіальності як фундаменту життєвого світу людини й самодостатності соціуму, допомагає країні вистояти у жорстоких випробуваннях “на міцність”. Складніше розплющеними очима дивитися на непросту історію України й шукати як обєктивні корені, так і субєктивні причини яскраво вираженої асиметрії в регіональних інтересах і суспільних настроях, які зрештою зробили територію полем бою, а громадян заручниками корумпованості у бізнесовій та політичній верхівці, популізму, політичних амбіцій. До середини XVI ст. територіям, яким судилося стати ядром майбутньої України, ще вдавалося зберігати своєрідний перехідний стан сплачуючи данину Золотій Орді, вони адміністративно за згодою останньої підпорядковувалися новоствореному Великому князівству Литовському, а там зберігалися прерогативи “руського права”, домінувала руська мова. Несправедливо було б заплющити очі на те, що за роки радянської влади Україна не лише істотно збільшила свою територію, але й легітимізувала її межі, і що саме існування, нехай і ефемерної, національної радянської державності забезпечило процес безболісного здобуття незалежності у 1991 р.