Суть організаційно-правового та економічного забезпечення децентралізації у сфері управління в Україні. Супряга як форма взаємодопомоги в господарській діяльності територіальних громад, особливості їх функцій та актуальність на сучасному етапі.
Аннотация к работе
ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ТА СУЧАСНІСТЬ Відродження в Україні інституту місцевого самоврядування, підписання нею Європейської Хартії про місцеве самоврядування вимагають цілеспрямованих дій на організаційно-правове та економічне забезпечення децентралізації у сфері управління, впровадження оптимальної моделі розподілу функціональних та економічних повноважень між центральними місцевими органами влади, удосконалення організаційної діяльності, правової та економічної бази функціонування органів місцевого самоврядування. З великою ймовірністю можна думати, що сільські громади постали за тих часів, коли словянські племена, які заселяли теперішню південно-західну Русь, ще не були обєднанні в державні спілки під зверхньою владою господарів.1 Еволюцію територіальної громади в період Київської Русі досліджував М. Грушевський. Він простежив процес розвитку територіальної громади, починаючи з родин та родів, і показав, як на певному етапі розвитку родинні звязки слабшали і зміцнювалися мотиви територіальної близькості, сусідства, солідарності територіальної й економічної, як внаслідок поділу родин рідні осідали побіч себе групами, і пізніше, як розросталися й ділилися ширші родини, на старих займанщинах повставали нові родини, звязані спорідненням і творили громаду.2 За М. Грушевським, сільській групі родів - дворищ досить близько відповідає громада Руської Правди - вервь. Громадським маєтком вважалися ті обєкти, прибуток з яких йшов на потреби й видатки всіх односельців - членів громади, а громадським майном - речі, що служили кожному членові громади.