Вплив даларгіну та "Вермілату" на процеси регенерації переднього епітелію і строми травмованої рогівки з визначенням оптимальної терапевтичної концентрації препаратів при різних способах введення. Тест для виявлення прихованих дефектів рогової оболонки.
Аннотация к работе
Терапевтична ефективність поліпептидних препаратів у комплексній терапії травматичних пошкоджень рогової оболонкиПроблема репаративної регенерації при травматичному пошкодженні рогової оболонки на сучасному етапі залишається актуальною, оскільки внаслідок травм порушується структура рогівки, що у 25,6% випадків призводить до змін зору та інвалідності (Майчук Ю.Ф., 1982; Красновид Т.А., 1993; Гундорова Р.А., 1997; Кондратенко Ю.Н., 1999). Крім цього, активно вивчається група адгезивних молекул, зокрема фібронектину (ФН), які мають регуляторний вплив на процеси міжклітинної та міжтканинної взаємодії (Хомутовский О.В.,1984; Брикман И.В.,1990; Адамова Н.А.,1992) шляхом участі в клітинній адгезії і розпластування клітин на фібрилярних субстратах, регуляції їх рухливості, структурної організації інтерстиціального матріксу, і мають також протизапальну, коагулопротекторну дію (Муминов Т.А., 1985; Васильев С.А. и соавт., 1994; Harrisson F. et al., 1985). Останнім часом доведено існування нової системи біологічної регуляції, опосередкованої дією тканинних пептидів, що мають специфічний вплив на рівні клітинних популяцій Дослідження в цьому напрямку дозволили сформулювати уявлення про їхні основні функції, до числа яких відноситься перенесення міжклітинної інформації в багатоклітинному організмі і регуляція захистних систем організму - гемостазу (Кузник Б.И. с соавт., 1989-2002; Olson G., 1993; Fischer E.G., 1998). Особливий інтерес становить також вивчення виділеного з тканин Eisenia foetida пептидного біологічно активного комплексу - „Вермілат», що синтезований в Українській медичній стоматологічній академії і виявив широкий спектр біологічної активності, впливаючи, зокрема, на процеси міжклітинної і міжтканинної кооперації, місцеві зміни в системі гемостазу (патент України №5743). Висунуті завдання вирішували шляхом дослідження вмісту глікозаміногліканів та фібронектину в тканинах рогівки та коагулогічні дослідження крові в експерименті з метою визначення спрямованості дії та ефективності поліпептидних препаратів;офтальмологічні методи дослідження зорових функцій і статусу органа зору,клінічне коагулогічне обстеження пацієнтів із травматичними пошкодженнями рогової оболонки для оцінки перебігу процесу та ефективності запропонованого способу комплексної корекції.З цією метою використовували розчин антибіотика тетрацикліну у фізіологічному розчині у співвідношенні 1:1000000 одиниць, який інстилювали в око тварин після нанесення дефекту рогівки і оцінювали при цьому ступінь зміни забарвлення дефекту епітелію, а також інтенсивність інфільтрації строми навколо основного вогнища через фотохромний фільтр за допомогою біомікроскопії. Препарати вводилися парабульбарно, у вигляді електрофорезу (по 7 днів) та інстиляцій (протягом 30 днів) у дозі: даларгін - 1000мкг/мл, “Вермілат»-0,1 мкг/мл відповідно до груп (по 3 тварини в кожній). Наступні 4-5 серії експерименту (20 кролів) були спрямованіні на вивчення терапевтичної дії оптимальних концентрацій поліпептидних препаратів (даларгіну 1000мкг/мл, “Вермілату» 0,1 мкг/мл) на моделі глибокої експериментальної кератоектомії (Ю.Ф.Майчук, 1982). Критеріями ефективності дії поліпептидних препаратів, при експериментальній дозованій травмі рогової оболонки, були площа і термін епітелізації первинних дефектів рогівки, тривалість запальної реакції переднього відділу ока, наявність та характер ускладнень, термін початку та тривалості васкуляризації рогівки, інтенсивність помутніння рогової оболонки за шкалою В.В. Войно-Ясенецького. Хворі основної групи були поділені на 2 підгрупи: першу, що включала 30 хворих (30 очей) з неускладненим перебігом процесу (поверхневі ураження), яким призначали даларгін як монопрепарат у вигляді парабульбарних інєкцій; другу, що охоплювала 30 хворих (33 ока) з глибокими пошкодженнями рогової оболонки (травматичні кератити, виразки рогівки), яким призначали даларгін у комплексній терапії у вигляді електрофорезу.Травма рогової оболонки є одним із найбільш важких захворювань органа зору, внаслідок чого порушується структура тканин рогівки, що призводить до інвалідності майже у 25,6% випадків щодо загальної кількості захворювань очей. Проблема лікування хворих на травматичні пошкодження рогівки, є актуальною і своєчасною тому, що не знайшла свого повного розв,язання,у зв,зку з відсутністю наукових даних про особливості порушень у системі гемостазу в осередку запалення,відсутністю патогенетично орієнтованої корекції цих порушень,що свідчить про необхідність розробки нових більш ефективних методів лікування цієї патології. Запропонований новий спосіб обєктивного виявлення прихованих дефектів рогової оболонки при травматичних її пошкодженнях - тетрацикліновий тест - дозволяє в динаміці кількісно визначити площу та глибину ураження рогівки, що дає можливість судити про ефективність лікування.