Визначення токсичності селективної внутрішньоартеріальної та системної поліхіміотерапії у хворих на неоперабельний рак молочної залози. Характеристика якості життя пацієнтів та вплив різних режимів променевої терапії, сутність радіосенсибілізації пухлин.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНа основі кліничного матеріалу (119 хворих на рак молочної залози, що одержали комплексне паліативне лікування) розроблено нове наукове рішення актуального завдання сучасної онкомамології - розроблений вірогідно ефективний метод паліативного лікування пацієнток із первинно-неоперабельними формами раку молочної залози. Дослідження кількісних характеристик гематологічної токсичності виявило статистично значимі (p=0,002) відмінності, при цьому медіанне значення ступеня токсичності в дослідній групі відповідало 2, а в контрольній групі - 3. Показано, що якість життя підвищується після лікування як для пацієнток контрольної (p=0,008), так і дослідної груп (p<0,001). При цьому середній бал оцінки фізичного стану після лікування в дослідній групі статистично значимо (p<0,001) вищий, ніж у контрольній. Застосування променевої терапії у два етапи в комплексі з селективною внутрішньоартеріальною поліхіміотерапією й гормонотерапією дозволяє одержати середню тривалість життя хворих 2,7 0,2 роки, тоді як при використанні системної терапії та стандартного курсу паліативної променевої терапії дозволяє одержати середню тривалість життя хворих 2,21 0,25 роки.Актуальність пошуку нових методик у комплексному паліативному лікуванні раку молочної залози (РМЗ) диктується невтішними результатами лікування цієї категорії хворих навіть у рамках найбільших міжнародних міжцентрових досліджень і цифрами захворюваності які неухильно зростають. У доступній літературі відсутні будь-які відомості про застосування селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в комплексному паліативному лікуванні РМЗ. У звязку з вищевикладеним, особливої актуальності набуває розробка нових методів лікування хворих із неоперабельними формами раку молочної залози, які суттєво поліпшать якість життя пацієнток і вірогідно збільшать виживання хворих. Розробити програму комплексної паліативної терапії хворих на неоперабельний рак молочної залози, яка включає проведення селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії та радіосенсибілізації, що забезпечує збільшення виживання та поліпшення якості життя хворих. Розробити методику комплексного паліативного лікування хворих на неоперабельний РМЗ із включенням селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії.В основу цього дослідження були покладені відомості з історій хвороби, амбулаторних карт, контрольних карт диспансерного спостереження про 119 хворих із місцево-розповсюдженим Т3-4N0-2М0-1, первинно-неоперабельним раком молочної залози, паліативне лікування яким було проведено в Донецькому обласному протипухлинному центрі за період з 1998 по 2004 роки. Програма комплексного паліативного лікування хворих містила в собі: проведення двох курсів селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (ПХТ) з інтервалом у три тижні, оцінку ефекту, інтервал, променеву терапію на молочну залозу та зони регіонарного лімфовідтоку у статичному режимі РОД - 2-2,5 Гр, СОД - 40 Гр, оцінку ефекту, інтервал, проведення другого етапу променевої терапії РОД 2-2,5 Гр із доведенням дози до максимальної (СОД - 60 Гр) на фоні третього курсу ПХТ, оцінку ефекту, інтервал три тижні, проведення четвертого курсу ПХТ при адекватному функціонуванні катетера (патент України № 60122А від 03.02.2003. Оцінка обєктивного статусу хворих у процесі лікування виявила, що в 32 (42,7 5,7%) пацієнток дослідної групи спостерігалася нормальна життєдіяльність (що відповідало 90% за шкалою Карновського), в контрольній - у 7 (15,9 5,5%); в 17 (22,7 4,8%) хворих дослідної групи і в 9 (20,5 6,1%) - контрольної спостерігалася нормальна життєдіяльність із зусиллям (що відповідало 80% за використаною шкалою); у 12 (16,0 4,2%) жінок дослідної та в 14 (31,8 7,0%) - контрольної групи відзначена здатність обслуговувати себе самостійно, але нездатність до нормальної діяльності (що відповідало 70% за шкалою Карновсього); в 9 (12,0 3,8%) спостереженнях дослідної групи і 10 (22,7 6,3%) спостереженнях контрольної визначена потреба в сторонній допомозі, поряд зі здатністю задовольняти більшу частину потреб (що відповідало 60% за використаною шкалою); в 4 (5,3 2,6%) випадках у дослідній і 1 - у контрольній групі виявлена потреба в значній допомозі та медичному обслуговуванні (що відповідало 50% за шкалою Карновського); в 1 хворої дослідної групи і 2 хворих контрольної групи виявлена необхідність у спеціалізованій допомозі, у т.ч. медичній, інвалідність (що відповідало 40% за використаною шкалою).