Теракт 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та інформаційне середовище - Курсовая работа

Теракт 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та інформаційне середовище Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні аспекти засобів масової інформації 1.1 Засоби масової інформації: поняття, концепції діяльності, функції 1.2 Сучасна система міжнародних інформаційних відносин та місце у ній ЗМІ 1.4 Роль ЗМІ в геополітиці Розділ 2. Характеристика теракту 11.09.2001 року в Нью-Йорку, його вплив на інформаційне середовище 2.1 Загальна оцінка теракту, що відбувся 11.09.2001 2.2 Основні причини теракту 2.3 Роль телебачення у висвітленні теракту 11.09.2001 року в Нью-Йорку Розділ 3. Подальші відносини США з арабськими країнами 3.1 Війна США та їхніх союзників в Афганістані 3.2 Основні причини війни у Перській затоці Висновки Література теракт міжнародний інформаційний Вступ Засоби масової інформації як важливий соціальний інститут істотно впливають на політичні процеси в суспільстві. Отже, існують суперечності між свободою слова і необхідністю визначення рівня соціальної відповідальності засобів масової інформації в умовах глобалізації інформаційного простору. Рубіж XX і XXI століть означено терористичними актами в Нью-Йорку й Вашингтоні 11 вересня 2001 р., спрямованими на зруйнування базових символів американської, а в контексті подій - західної цивілізації: політичного - Білого Дому, військового - Пентагону, фінансового - Всесвітнього торговельного центру. Пізніше мерія Нью-Йорка підрахує, що під уламками будинків загинуло близько трьох тисяч осіб. В одну мить «єдина світова наддержава» перетворилася просто на одну з «великих». Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання: 1) розглянути теоретико-методологічні особливості засобів масової інформації; 2) визначення ролі держави у взаємодії із ЗМІ у сучасних умовах; 3) проаналізувати причини та перебіг подій, пов’язаних із терактом 11.09.2001 року в Нью-Йорку; 4) охарактеризувати подальші відносини США з арабськими країнами. Існують дві основні доктрини свободи ЗМІ: західноєвропейська (на базі французької Декларації прав людини і громадянина) і північноамериканська (на базі американського Білля про права). Свідченням цього є проблеми папарацци та орал-гейт, що активно дискутувалися громадськістю після загибелі британської принцеси Діани та скандального процесу Б. Клінтон - М. Левінські [9, 25]. Більш того, за умов глобалізації, коли провідні інформаційні агенції та телерадіокомпанії монополізовані в руках небагатьох ТНК, насамперед американських, поняття свободи ЗМК набуває формального характеру. Свідчення того - висвітлення агресії НАТО на чолі зі США в Югославії, Афганістані, Іраці тощо. Це можна зробити лише на основі розуміння функцій ЗМІ: • інформування громадян про найважливіші для.них і влади події освіти (доповнює діяльність спеціальних навчальних закладів - шкіл, коледжів, технікумів, університетів, академій); • критики й контролю,:реалізація якої спирається на громадську думку та закон; • артикуляції та інтеграції, що сприяє обєднанню та згуртуванню суспільних інтересів, є умовою для формування впливової опозиції; • мобілізації, котра спонукає людей до певних політичних дій (або свідомої бездіяльності); • інновації, що виявляється в ініціюванні політичних змін шляхом постановки важливих проблем перед владою й громадськістю; • формування громадської думки з ключових питань суспільного життя; • оперативну, яка полягає в обслуговуванні ЗМІ політики певних партій, громадських рухів, соціальних груп. Повідомлення про найновіші факти - досягнення в економіці, рівень безробіття, космічні проекти, нові політичні партії та ініціативи - завжди привертають увагу. 4. Йдеться про успіхи країн, партій, лідерів, результати виборів, рейтинги популярності, культ зірок - у політиці, спорті, культурі. 5. Адміністрація США вже давно намагається надати громадськості свій продукт, який виявляється більш інтелектуально вдалим і насиченим. Останній конфлікт, який розпочався 11 вересня, також продемонстрував зіткнення нової мережевої ідеології зі старою, ієрархічною, коли мережа, розкидана по різних країнах, виступила проти держави. Точиться науково-практична дискусія, суперництво (за О.Дугіним) між «Морем» (або «атлантистами» - на чолі з Америкою) і «Сушею» («Євразією», «євразістами» і, зрозуміло, - на чолі з Росією). Для прихильників плюралістичного визначення національної ідентичності надзвичайно важливо стежити за керуванням усіма механізмами, здатними порушити чи зламати міжкультурну рівновагу. Національна ідентичність занадто часто виставляється напоказ не як засіб позитивного вираження, а як знаряддя критики й придушення ідей, застосовуване, на думку Герберта Шіллера, для відволікання уваги людей від погано функціонуючого соціального порядку. Французький філософ Ж. Бодріяр у звязку з цим зауважував: „Про що мріють засоби масової інформації, як не про те, щоб викликати подію однією лише своєю присутністю?. Кілька хвилин тому третій літак із терористами-камікадзе цілеспрямовано атакував Америку. Перша думка: Президента Джорджа Буша-молодшого обовязково спробують убити