Дослідження заходів, що підвищують ефективність роботи системи опалення зимових теплиць. Встановлено, що великі витрати теплоти на обігрів тепличних споруд зумовлені низьким термічним опором огороджуючих конструкцій і нераціональною дією систем опалення.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Росковшенко Юрій Костянтинович, завідувач кафедри теплогазопостачання і вентиляції Київського національного університету будівництва і архітектури. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Малкін Едуард Семенович, професор кафедри теплотехніки Київського національного університету будівництва і архітектури, кандидат технічних наук Макаров Анатолій Стефанович, старший науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту санітарної техніки і обладнання будівель і споруд. Захист дисертації відбудеться “20” листопада 2002р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.056.07 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, м.розробити методику розрахунку параметрів теплового режиму i системи опалення зони вегетації рослин (позонної системи опалення) в теплиці з огородженням зі склопакетів та з одинарним огородженням i шторним екраном; Результати експериментальних досліджень огороджуючих конструкцій теплиці з підвищеними теплозахисними властивостями, а також результати дослідження позонної системи опалення теплиці з регулюванням температури внутрішнього повітря залежно від висоти росту рослин упроваджені в типовому проекті “Енергозберігаюча теплиця площею 1 га” У 810-1-39.94, який був випущений Інститутом споруд штучного клімату Міністерства Агропромислового комплексу України. Автору належать теоретичні обгрунтування застосування позонної системи опалення в теплиці з огородженням з підвищеними теплозахисними властивостями, запропонована модель розрахунку поля температури по висоті теплиці, розроблена методика розрахунку параметрів теплового режиму і системи опалення зони вегетації рослин, проведені експерименти і оброблені експериментальні дані по визначенню впливу товщини повітряного прошарку i кута нахилу на опір теплопередачі склопакета i по ефективності застосування шторного екрану в теплиці з позонним опаленням. Для регулювання висоти опалюваної зони за допомогою системи опалення, з метою створення i підтримання необхідних параметрів в зоні росту рослин, в нижній зоні споруди (надгрунтовій) i у верхній зоні - (підпокрівельній) було визначено основні параметри теплої струмини: максимальна швидкість на осі струмини umoc, середня швидкість у поперечному перерізі струмини ucp, середня та максимальна надлишкова температури в струмені Dtcp, Dtmoc; i параметри охолодженого конвективного потоку, який утворюється від покриття теплиці: максимальна швидкість в перерізі umx*, надлишкова температура на осі тмх*, при розрахунковому режимі роботи системи опалення (рис.2). Також був розглянутий тепловий баланс теплиці з огородженням зі склопакетів і з одинарним огородженням зі шторним екраном, в якому враховувалися конвективні (Qko) і променеві (Qpo) теплові потоки від регістрів шатрового обігріву до огородження, конвективні (Qнавк) і променеві (Qрез) теплові потоки від огородження в навколишнє середовище де QT, - тепловий потік теплопровідністю через покриття, Вт.Методика розрахунку системи опалення зони вегетації рослин в теплиці з огородженням з підвищеними теплозахисними властивостями, розроблена за результатами експериментальних досліджень та даними аналізу взаємодії конвективних струменів в обємі споруди, визначала: 1) потужність надгрунтового i підпокрівельного обігріву;1.Обґрунтована доцільність розробки позонної системи опалення зимових теплиць з огородженням з підвищеними теплозахисними властивостями. 3.Визначені закономірності впливу на опір теплопередачі товщини повітряного прошарку i кута нахилу склопакета. Встановлено, що опір теплопередачі склопакета у горизонтальному положенні на 10...15% вищий, ніж у вертикальному. Встановлено, що найбільш ефективним є склопакет з товщиною повітряного прошарку 16 мм. Застосування шторного екрану знижує розрахункові тепловтрати через огородження на 35...40%, при періодичному застосуванні - на 15...20%.