Побудова теплової моделі кори та верхніх шарів мантії на прикладі Донецького басейну. Геологічні умови глибинних процесів і теплового поля в регіоні. Дослідження мінералогічного складу мантійних ксенолітів і геохімічного складу магматичних утворень.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОФІЗИКИ ІМ. С.I. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наукТому здається можливим, що вивчення сучасного теплового поля активного регіону та хоча б приблизна оцінка його змін на протязі досить тривалого часу була б корисна. В Донецькому басейні присутні умови для розвязання цих задач, тому стала можливою побудова карти ТП Донбасу, яка базується на результатах 4300 нових визначень ТП. Стало можливим виявити та розглянути раніш невідомі особливості структури теплового поля регіону, статистично обґрунтовано виділити фонові та аномальні значення ТП, перевірити наявність гіпотетичних джерел тепла шляхом порівняння їх ефектів з формою та інтенсивністю детально досліджених аномалій. Використання нового варіанту поліморфної гіпотези (АПГ) глибинних процесів (Гордієнко, 1998) дозволило здійснити реконструкцію процесів, які відбувалися в значному інтервалі глибин впродовж тривалого часу (від середнього девону до сучасності) на конкретному, в значній частині - кількісному, рівні. Дослідження виконувалися в межах робіт за плановими темами відділу тектоносфери ІГФ НАНУ “Вивчення тектоносфери зон молодої активізації України“ (1992-1996 р.) та “Геофізичні та геодинамічні моделі тектоносфери України“ (з 1997 р.), а також в межах робіт по гранту U59000 Міжнародного наукового фонду “Виділення та дослідження зон молодої активізації України”, грантам 6.3/21 (“Вивчення тектоносфери зон активізації Українського щита та Донбасу”) та 6.4/6 (“Геотермічний Атлас України”) Державного фонду фундаментальних досліджень України, проектам 1/96 (“Геофізичні дослідження та геофізичні моделі золоторудних дільниць на Українському щиті та в Донбасі”) та 3/97 (“Розробка технології виділення по геофізичним даним дільниць, що перспективні на золоте зруденіння, в межах рудних полів Донбасу”) Державної програми “Золото України”.Розглянута стратиграфія осадових відкладів (Ротай, Нєстєренко, Стерлін та ін., 1963), тектонічна будова басейну в цілому та її звязок з геолого-промисловим районуванням (Попов, 1963), надані обзори структурних поверхів осадового шару басейну з розглядом тектонічного районування герцинського структурного поверху (Попов, 1963, Лукін, 1997 та ін.), який відслонюється внаслідок значного ерозійного зрізу на більшій частині вивчаємо території, визначені розломи кристалічного фундаменту басейну, по яким відбувалися тектонічні рухи жорстких блоків на усіх етапах розвитку, та здійснювався рух до поверхні магматичних розплавів та гідротермальних розчинів (Соллогуб, Бородулін, Чекунов, 1977, Майданович, Радзівілл, 1984, та ін.). На підставі порівнянь температур на забої свердловин, час відстою яких в більшості випадків не перевищував доби, із шпуровими, які відповідають природнім, було доведено, що вони можуть використовуватись для визначення геотермічного градієнту (Усенко,1997). Вплив зміни ступеню катагенетичних перетворень у межах інтервалів розрахунку градієнту було оцінено як незначний і доведено, що навіть у разі його існування він майже не спричинить впливу на значення ТП. На підставі виконаних розрахунків було створено карту ТП української частини промислового Донбасу (по даним обчислень в 4300 пунктах, які додано до вже існуючих 350 значень), детальність якої набагато вища за всі існуючі карти ТП (Гордієнко, Завгородня, Усенко, 1999). Було розраховано, що на сучасному етапі підвищення аномальних Т над фоновими становить 4-5°С на глибинах 1-4 км., на глибині 5 км.На підставі визначень ТП в 4300 свердловинах Донецького басейну збудовано детальну карту ТП української частини промислового Донбасу. Це дозволяє повязувати сучасні аномалії з процесами конвективного перерозподілу тепла в межах магматичної та гідротермальної діяльності. Наявність в корі регіону верстви часткового плавлення, що фіксується в геофізичних полях, повязана з процесом, що починається в мантії на глибинах 200-400 км. Детально розглянуто події, що відбувалися на різних етапах герцинського геосинклинального процесу, як то: зміна глибин магматичних осередків, зміна швидкості прогрібання кристалічного фундаменту, палеогеотермічний градієнт напередодні інверсії. Доказано, що події, які дійсно відбувалися в межах герцинського етапу активізації не суперечать подіям, що закладено в розрахунок перерозподілу тепла по АПГ (Гордієнко, 1998).