Вивчення питань розробки складів легкого бетону з метою створення на його основі ефективних тепло- і звукоізоляційних матеріалів. Методи підвищення міцності структури гіпсового каменю за рахунок додаткового синтезу гідросилікатів та гідрогранатів кальцію.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукЗастосування теплової ізоляції в промисловому і житловому будівництві вирішує ряд важливих проблем: полегшує будівельну конструкцію, підвищує показники теплоізоляційних виробів, зменшує товщину будівельних огорож, збільшує корисну площу приміщення, покращує звукоізоляцію, створює кращий санітарно-гігієнічний режим приміщення, скорочує терміни будівництва. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі будівельних матеріалів і виробів Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури в рамках держбюджетної НДР Міністерства освіти і науки України № 0106U000162 “Розробка теоретичних основ отримання сухих будівельних сумішей для захисних покриттів проникаючої дії по бетону та залізобетону” на 2006-2008 р.р. і науково-дослідної теми “Рекомендації по виробництву складів піногіпсу підвищеної міцності і водостійкості” 2005-2006 р.р., згідно з угодою № 0653 від 22.03.2005. Метою дисертаційної роботи є отримання високоефективних тепло-і звукоізоляційних матеріалів і виробів на основі гіпсу підвищеної міцності. Вивчення теплофізичних властивостей вяжучого, заповнювачів і матеріалів на їх основі проводили за допомогою приладу для вимірювання теплопровідності будівельних матеріалів (ИТСМ) за ГОСТ 7076-87. Практичне значення отриманих результатів:-розрахунково-аналітичним методом встановлено, що для гіпсобетонної плити, завтовшки 50 мм і густиною 500 кг/м3 шаруватої структури на пористих заповнювачах при збільшенні частоти звукової хвилі від 100 до 2600 Гц звукоізоляція підвищується відповідно від 57 до 92 ДБ;У якості вяжучої речовини розглядався гіпс, оскільки вироби на його основі мають найвищі тепло-і звукоізоляційні характеристики, крім того великі родовища гіпсової сировини знаходяться в Донбаському регіоні. Як легкі заповнювачі було використано спучений перлітовий пісок, отриманий термообробкою перлітових порід Закарпатського родовища і гранульований пінополістирол, отриманий з суспензійного бісерного полістиролу Горлівського концерну “Стирол” розміром 0,3-1,2мм. При створенні і моделюванні теплоізоляційних структур матеріалів були застосовані методи, в основі яких лежить підхід, при якому теплоізоляційні властивості матеріалів розглядаються залежно від того яке місце в таблиці Д. І. Зокрема, вибрані нами складові добавки у вигляді сульфату алюмінію і вапна були розглянуті з урахуванням усіх, які мають місце, видів і концентрацій частинок в системах Са (ОН)2 - Н2О і Al(OH)3 - H2O. Вирішивши сумісну задачу оптимізації для заданого коефіцієнта теплопровідності л = 0,04 і густини с = 500 кг/м3 склад гіпсобетону необхідно підбирати в центрі плану (0,0), тобто коли перлітостиролове відношення за обємними частинами дорівнює 3:1 і співвідношення “перліт стирол: гіпс” - 1:4 за масою.Аналітично обґрунтовано і експериментально підтверджено, що теплопровідність вяжучих речовин і легких заповнювачів для бетонів знаходитися в зворотно пропорційній залежності від їх молекулярних мас. При експериментальному визначенні коефіцієнта теплопровідності легких сипких заповнювачів встановлено, що найефективнішими є заповнювачі з аморфною структурою і більш високою молекулярною масою: спучений перліт і гранульований пінополістирол. Розрахунково-аналітичним методом встановлено, що для гіпсобетонної плити, завтовшки 50 мм і густиною 500 кг/м3 шаруватої структури на пористих заповнювачах із спученого перліту і гранульованого пінополістиролу при частоті падаючої звукової хвилі від 100 до 2600 Гц звукоізоляція підвищується відповідно від 56 до 92 ДБ. За допомогою експериментальних досліджень встановлено, що гіпс в-модифікації має менший коефіцієнт теплопровідності 0,4 Вт/м К, ніж гіпс б-модифікації - 0,65 Вт/м К, при однаковому водогіпсовому відношенні.