Розробка та опис проблеми закінченого злочину в кримінальному праві України. Класифікація злочинів за моментом їх закінчення. Особливості підходів судової практики стосовно моменту закінчення злочинів певних видів та пропозиції щодо їх удосконалення.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Спеціальність: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право Робота виконана у Львівському державному університеті внутрішніх справ. злочин кримінальний правовий Марін Олександр Костянтинович, Львівський державний університет внутрішніх справ, проректор з наукової роботи.Разом з тим, питання сутності закінченого злочину та особливостей встановлення моменту закінчення злочину не отримали в літературі комплексного та однозначного вирішення. Ці питання розглядаються, як правило, в межах інституту стадій вчинення злочину, який, своєю чергою, став обєктом дослідження у працях великої кількості як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Безумовно, слід визнати, що в порівнянні з такими інститутами, як, наприклад, субєктивна сторона складу злочину, множинність злочинів тощо, вчення про закінчений злочин містить меншу кількість проблем. Отже, сьогодні комплексне вирішення проблем вчення про закінчений злочин, а саме: про його сутність, відмежування від незакінченого злочину, визначення особливостей встановлення моменту закінчення злочинів різних видів, виділення та аналіз обставин, які впливають на встановлення такого моменту тощо, не проведене. виявити обставини, які впливають на встановлення моменту закінчення злочину, на їх основі класифікувати злочини за моментом їх закінчення;«Стан дослідження проблеми встановлення моменту закінчення злочину в юридичній літературі» проводиться огляд літературних джерел, в яких розглядалися питання встановлення моменту закінчення злочину. Дискусійними, зокрема, є питання: закінчений злочин є стадією вчинення злочину чи видом злочину? які ознаки є необхідними і достатніми для визначення поняття закінченого злочину? чи стосовно всіх злочинів (в тому числі стосовно необережних та тих, які вчиняються з непрямим умислом) можна використовувати поняття закінченого злочину? та ін. Низка питань, які мають важливе теоретичне і практичне значення, не отримали належної уваги в літературі, зокрема: про особливості встановлення моменту закінчення всіх видів «ускладнених» злочинів; значення змісту умислу для встановлення моменту закінчення злочинів з різними складами; значення встановлення моменту закінчення злочину для вирішення низки інших кримінально-правових питань, а не лише розмежування стадій вчинення злочину тощо. В підрозділі розглядаються питання: точності визначення поняття закінченого злочину в КК; доцільності вживання поняття закінченого злочину щодо злочинів, які вчиняються через необережність та з непрямим умислом; співвідношення понять «час вчинення злочину» та «момент закінчення злочину»; значення встановлення моменту закінчення злочину. Доводиться недоцільність виділяти: момент закінчення «усіченого» складу злочину (момент закінчення злочину в такому випадку визначається як при вчиненні злочину з формальним складом); момент закінчення злочину з «матеріально-формальним» складом (в такому випадку має місце ситуація, що в одній статті (частині статті) закріплено декілька (як мінімум по одному) складів злочинів з матеріальним та формальним складом, які законодавець розглядає як альтернативні).