Висвітлення теоретико-правових аспектів законодавчого процесу (ЗП). Законодавча діяльність як нормативно-регламентований порядок послідовно здійснюваних дій, пов’язаних із поданням до законодавчого органа проекту закону, його розглядом, прийняттям.
Аннотация к работе
Теоретико-правове узагальнення змісту дефініції «законодавчий процес»Законодавчий процес спрямований на формування системи законів держави шляхом вироблення особливих управлінських рішень - законодавчих актів, первинних нормативно-правових актів («джерел права»), в яких втілюється юридичний закон як система санкціонованих державою необхідних правил поведінки, структурованих в юридичні норми [1, с. Страшуна, до речі, прихильника широкого розуміння поняття «законодавчий процес» - законодавчий процес як юридичне поняття необхідно суворо відмежовувати від загальносоціального поняття «законотворчість». Законодавчий процес, як і будь-який юридичний процес, має два значення: 1) порядок діяльності (у такому разі - зі створення закону) і 2) сама ця діяльність. Чір-кін, характеризуючи процес прийняття законів, законодавчий процес та інші форми роботи парламенту, наголошує, що основною формою роботи парламенту є «законодательствование». Досить часто законодавчий процес, а точніше, його зміст, визначають через сукупність складників його стадій, кожна з яких має свої особливості, завдання, субєктів і спрямована на вирішення конкретних цілей, успішне досягнення яких є необхідною умовою й обов’язковою передумовою для переходу до наступного етапу законотворчості та, зрештою, для ухвалення закону [13, с.