Дослідження стадій адміністративної процедури відкриття виконавчого провадження. Аналіз змісту окремих стадій в умовах переходу до комбінованої системи виконавчого провадження, виявлення їх організаційних та законодавчих недоліків і способів їх усунення.
Аннотация к работе
Implementation of innovations in the legislation on enforcement proceedings raised a considerable amount of issues to the scientific community related to the feasibility of organizational changes in the system of compulsory execution, as well as to the content and orientation of certain administrative procedures of enforcement proceedings. It has been established that the stages of the procedure to initiate the enforcement proceedings are: filing an application to initiate the enforcement proceedings, verifying an executive document on compliance with the statutory requirements by the executor, the adoption by the executor of an administrative act - a decision to initiate the enforcement proceedings, filing a decision to initiate the enforcement proceedings to an automated system of enforcement proceedings, appealing the decision to initiate the enforcement proceedings. A number of organizational and legislative shortcomings of certain stages of the procedure to initiate the enforcement proceedings has been identified, in particular they include: the unresolved issue of implementing the compulsory execution of the decisions on temporarily uncontrolled territories; absence of a typical application form to initiate the enforcement proceedings; unsubstantiated extension of the terms of returning the executive document; delimination of the degree of requirements for the state and private executors to receive an electronic digital signature; lack of certainty in the legislation on enforcement proceedings of issues of jurisdiction over the cases to appeal against executors" decisions. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) ця стадія передбачає надання державному або приватному виконавцеві заяви від стягувача чи прокурора про примусове виконання рішення. Підкреслимо, що парламент узагалі не приділяє увагу проблемі реалізації принципу обовязковості виконання рішень на тимчасово окупованих та неконтрольованих територіях, оскільки навіть у Рекомендаціях «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції» (Постанова Верховної Ради України від 31 березня 2016 року № 1074-VIE), він також не конкретизує цю проблему [6].