Аналіз головних детермінант взаємозалежності соціальної та юридичної природи поділу влади, розкриття його змісту в структурно-функціональному та соціальному аспекті. Еволюція теоретичних поглядів на принцип поділу влади в історії політико-правової думки.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукПровідна установа - Львівський державний університет імені Івана Франка, кафедра теорії держави і права Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 ? теорія та історія держави і права, історія політичних і правових вчень. Дисертацію присвячено питанням теоретичного аналізу суті та змісту поділу влади, механізму стримувань і противаг гілок влади. В роботі, в рамках теорії держави і права, здійснюється системний підхід до проблеми поділу влади, співвідношення соціальної єдності влади, як виразу суверенітету народу та організаційно-правового поділу її на різні гілки, що реалізують специфічні функції та повноваження, розкривається роль системи органів державної влади в механізмі стримувань і противаг, визначається функціональна спрямованість органів кожної гілки влади, шляхи взаємодії, взаємоузгодженості, злагодженості та співробітництва гілок влади в механізмі державної влади за Конституцією України. В работе, в рамках теории государства и права, осуществляется системный подход к проблеме разделения властей, соотношение социального единства власти, как выражения суверенитета народа, и организационно-правового разделения ее на разные ветви, которые реализуют специфические функции и полномочия, раскрывается роль системы органов государственной власти в механизме сдержек и противовесов, определяется функциональная направленность органов каждой ветви власти, пути их взаимодействия, согласования и сотрудничества в механизме государственной власти согласно Конституции Украины.Необхідне подальше дослідження складного теоретичного питання про співвідношення соціальної єдності влади як вираження суверенітету народу та організаційно-правової системи поділу єдиної влади на різні її гілки, що реалізують специфічні функції та повноваження. На цьому шляху належить вирішити такі теоретичні і практичні питання, як співвідношення та рівносутність гілок влади, створення відповідного законодавства та забезпечення його ефективності, удосконалення державного управління та забезпечення здійснення незалежного правосуддя. У суспільній практиці особливо важливого значення набуває опрацювання та розвязання проблеми поділу влади, взаємовідносин та взаємного стримування законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. За умови трансформації політико-правової системи, подолання тоталітаризму та переходу до демократії в Україні теоретичний аналіз принципу єдності та неподільності державної влади сприятиме нормальній, ефективній реалізації принципу поділу та взаємодії її різних гілок. Підсумовуючи сучасний стан опрацювання теми, треба зазначити, що в Україні ця проблема ще недостатньо досліджена, особливо у визначенні соціальної природи влади, її співвідношення з розрізненням у засобах здійснення владних функцій, пошуку дієвих форм та механізмів оптимізації взаємодії гілок влади, їх значення для підвищення легітимності владних структур.У вступі висвітлюється актуальність обраної теми дисертації, її звязок з науковими програмами, планами, темами, мета і задачі дисертаційного дослідження; визначається обєкт та предмет дослідження, його методологічна основа, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, характеризуються апробація дослідження, його структура та обсяг.В ньому розглядаються засади вивчення проблеми поділу влади, що були закладені ще античними мислителями Платоном, Аристотелем та іншими авторами. В наступному розвивалися дві основні, альтернативні по відношенню одна до одної, доктрини поділу влади: доктрина потрійного поділу влади, згідно з якою законодавча, виконавча та судова влади повинні взаємно доповнювати, стримувати та контролювати одна одну; доктрина єдиної влади, за якою мандат на здійснення тих чи інших функцій дає представницька влада, тобто виконавча та судова влада діють лише від імені влади, не будучи її субєктами. Подальший розвиток принцип поділу влади отримав у Конституції США 1787 р., а потім у конституційних актах Великої Французької революції. Гегель відмічає існування поділу праці в урядовій діяльності та визначає різні структури (гілки) влади - законодавчу, виконавчу та інші. В дисертації підкреслюється, що вимога соціальної єдності влади може слугувати цілям пошуку консенсусу та злагоди в суспільстві, коли влада стає певною “рівнодіючою” сил та тенденцій, що змагаються в умовах плюралістичної демократії.“Організаційно-правові основи поділу функцій гілок влади” присвячено розгляду питань про структурно-функціональну та організаційно-правову характеристику влади, що забезпечують оптимальні умови поділу. Визначаючи роль та значення законодавчої гілки влади в державно-владній системі автор аналізує її природу, повноваження і спеціальні функції.