Роль політичних партій у становленні в Україні громадянського суспільства. Закони, що регламентують діяльність партій на всіх етапах її існування та складають правові основи її взаємодії з державою та іншими суб’єктами, рекомендації щодо їх вдосконалення.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Теоретико-правові основи організації та діяльності політичних партій в УкраїніОфіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Журавський Віталій Станіславович, Верховна Рада України, народний депутат України кандидат юридичних наук, доцент Богачова Людмила Леонідівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри теорії держави та права Дисертацію присвячено теоретико-правовим основам організації та діяльності політичних партій в Україні, їх ролі у становленні в Україні громадянського суспільства, і виконано з залученням системи методів, передусім, інструментарію юридичної техніки і герменевтики. В результаті аналізу та узагальнення теоретичного матеріалу і законодавчої бази автор запропонував власні дефініції “громадянське суспільство”, “політична партія”, “функції політичних партій”, “політична система”. Комплексно досліджено сукупність законодавчих актів (законів та підзаконних актів), що регламентують діяльність політичних партій на всіх етапах її існування та складають правові основи взаємодії партії і держави, партії та інших субєктів політичної системи. Дисертація містить рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у регулюванні діяльності політичних партій в Україні.Становище і діяльність політичних партій є показниками демократичної природи суспільства й характеризують ступінь його політичного та правового розвитку. Особливо важливу роль виконують політичні партії в посттоталітарних країнах, якщо вони сприяють розвитку громадянського суспільства, утвердженню прав і свобод людини і громадянина. За таких умов молода українська держава мусить надавати законодавчу підтримку партіям, тобто створювати найсприятливіший режим правового регулювання їх діяльності, залучати заохочувальні засоби їх державної підтримки тощо. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань: - простежити розвиток наукових підходів до визначення поняття “політична партія”, дати їх пограничне (теоретико-правове і політологічне) тлумачення та виявити роль політичних партій у формуванні громадянського суспільства; виявити особливості правового регулювання політичної діяльності в Україні в цілому та фінансового забезпечення діяльності політичних партій в Україні зокрема;У першому “Політична партія як правовий інститут (наукові пошуки теоретико-правової дефініції)” визначаються та систематизуються існуючі у вітчизняній та зарубіжній науці основні підходи до розгляду соціальної і правової сутності політичних партій, а також аналізується література, присвячена правовим засадам організації та діяльності політичних партій в сучасній Україні, зіставляються минулі і сучасні інтерпретації задіяних в роботі категорій. Визначення поняття “політична партія”, що закріплено в Законі України “Про політичні партії” відповідає загальновизнаним нормам і містить головні ознаки. Саме партії, відповідно до своєї ідеології, виробляють у громадян певний тип політико-правового мислення, ставлення до партій, партійної системи, уявлення про правові відносини між партіями та державою. Автор підтримує позицію українського законодавця стосовно запровадження державного фінансування політичних партій, адже останні є неприбутковими організаціями; водночас підкреслює, що використання політичною партією або блоком політичних партій коштів під час підготовки чи проведення будь-якої виборчої компанії чи всеукраїнського референдуму має бути на тільки легальним та прозорим, а й контрольованим з боку держави та суспільства. Однак, однією з характерних тенденцій розвитку сучасного законодавства про політичні партії є його “вторгнення” у сферу їх організаційних відносин, що пояснюється інтересом держави в: 1) ефективній реалізації політичними партіями публічних функцій, повязаних з організацією та здійсненням державної влади; 2) закріпленні та дотриманні демократичних принципів у внутрішньопартійному житті політичних партій.