Розробка методологічних засад забезпечення розвитку ресурсозбереження на регіональному рівні. Розробка математичної моделі багатофакторного статистичного аналізу виникнення недопостачання ресурсів. Механізми формування стратегії ресурсозбереження.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукНауковий консультант доктор економічних наук, професор Онищук Георгій Ілліч, Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, директор. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бистряков Ігор Костянтинович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу просторового розвитку та земельних відносин; Захист відбудеться «21» січня 2011 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м.Розглядаючи проблеми ресурсозбереження в Україні саме у такій площині, регіональний рівень повязується з вирішенням низки питань щодо створення необхідних умов забезпечення зниження не тільки показників матеріало-та енергоємності виробництва, але й підвищення ефективності використання наявних регіональних ресурсів, використання сучасних систем управління регіональною економікою, а також формування відповідного інституціонального середовища. Зокрема, потребують наукового обґрунтування питання оптимізації режиму комплексного використання ресурсів регіону, включаючи визначення напрямів інституціонального забезпечення ресурсозбереження, розробку заходів щодо регулювання й стимулювання ресурсоефективного виробництва та вдосконалення методології формування регіональної політики ресурсозбереження. Дисертаційна робота повязана з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема науково-дослідною темою ІІІ-13-09(98) «Інституціональне забезпечення національного природокористування в Україні» (номер державної реєстрації 0108U009954) та ІІІ-12-09(97) «Просторовий розвиток продуктивних сил України та удосконалення їх системної організації (номер державної реєстрації 0108U009959), у рамках яких автором сформовано напрями інституціоналізації політики ресурсозбереження в регіональних економічних системах, що базуються на комбінуванні державних механізмів регулювання та ринкових механізмів інвестиційного забезпечення. Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи формування стратегії ресурсозбереження в регіональних економічних системах, які функціонують на засадах забезпечення балансу інтересів суспільства, бізнесу та влади з позицій сталого розвитку регіонів. Зокрема, застосовано наступну сукупність методів: монографічний - при вивченні природи походження та виникнення ресурсозбереження як структурного елементу соціально-екологічних ознак регіональних економічних систем; системного аналізу - при вивченні основних складових ресурсозбереження, що впливають на формування регіональної стратегії ресурсозбереження; економічного аналізу - у процесі оцінки ефективності ресурсозбереження і соціально-економічного розвитку регіону; кластерного аналізу - при оптимізації режиму використання ресурсів машинобудівного комплексу регіону; кореляційно-регресійного аналізу - при визначенні залежності зміни складових ресурсобалансу та руху матеріальних ресурсів територіальних промислових комплексів; статистичні методи щодо вивчення динаміки споживання ресурсів на машинобудівних підприємствах м.Запропонований у дисертації напрям досліджень показує, що ресурсозбереження повинно формуватися на стратегії визначення потоків ресурсозбереження, яка відображає множину та особливості їх формування в регіонах. Відповідно до цієї схеми методологічні засади формування стратегії охоплюють чотири блоки завдань формування комплексу техніко-технологічних ресурсозберігаючих заходів, формування корпоративних систем виробництва, у рамках яких реалізуються засади щодо впровадження сучасних методів управління виробництвом, інституціонального забезпечення політики ресурсозбереження та формування моделі регіональної стратегії ресурсозбереження.