Виявлення особливостей функціонування механізмів державного управління в системі соціального партнерства у сфері соціально-трудових відносин, визначення основних напрямів їх удосконалення. Обґрунтування основних засад державно-приватного партнерства.
Аннотация к работе
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор Голубь Валерія Володимирівна, Національна академія державного управління при Президентові України (м. доктор наук з державного управління, доцент Дзюндзюк Вячеслав Борисович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Захист відбудеться 16 вересня 2008 р. о 12.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.07.01 при Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м.На разі виникає нагальна потреба в розробці цільових, правових, функціональних, організаційних, ціннісно-нормативних складових механізмів державного управління, які мали б всебічно сприяти впровадженню і розгортанню партнерських відносин у виробництві і громадському житті на центральному, регіональному, галузевому рівнях, в різних сферах суспільного життя. Критично узагальнюючи розроблені ними концепти, зазначимо недостатню дослідженість механізмів державного управління в системі соціального партнерства, зокрема у вирішенні актуальних для України економічних і соціально-політичних проблем. В межах даних тем автором виявлено специфіку механізмів державного управління в системі соціального партнерства, досліджено розвиток партнерства в окремих сферах суспільного життя, розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного управління в розвитку національної моделі соціального партнерства. Для досягнення поставленої мети у роботі визначено такий комплекс завдань: - критично узагальнити існуючі наукові концепції державного управління і соціального партнерства та на цій основі обґрунтувати цілі, завдання і функції державного управління як субєкта партнерства; визначено механізми державного управління в системі соціального партнерства в практиці зменшення соціальних ризиків, які засновуються на пошуках оптимальної взаємодії державного управління з іншими партнерами у зниженні небезпеки ризиків до прийнятного раціонального рівня, який не веде до деструктивних змін, та відповідно до сучасної конфліктологічної парадигми виявлено цільові, правові, функціональні, організаційні складові механізмів державного управління в системі соціального партнерства для запобігання і вирішення соціальних конфліктів;У розділі 1 «Методологія дослідження механізмів державного управління в системі соціального партнерства» здійснено критичне узагальнення наукових концепцій, які мають значення для аналізу механізмів державного управління в системі соціального партнерства, в світовій науковій думці, охарактеризовано стан розробки проблеми у вітчизняних дослідженнях, визначено на цій основі цілі, завдання і функції державного управління як субєкта соціального партнерства. Визначено, що держава як субєкт партнерства створює відповідні механізми управління, в тому числі до цільової складової механізмів державного управління належать загальні цілі партнерства (узгодження інтересів різних соціальних груп і забезпечення соціальної стабільності та соціального миру; досягнення солідарності і консенсусу між громадянами у реалізації соціально значимих проектів; формування ціннісно-нормативної єдності і колективної ідентичності щодо принципів справедливості і рівності; обєднання громадян навколо актуальних задач економічного розвитку, демократії, громадянського суспільства); до правової складової - нормативно-правова база, розроблена Міжнародною організацією праці та національним законодавством; до організаційної складової - спеціально створені партнерські структури, двох-і тристоронні угоди; до функціональної складової - активний соціальний діалог, принципи партнерства, функції субєктів партнерства, інформаційно-комунікативна система взаємодії між ними; в якості ціннісно-нормативної складової виступають ціннісно-нормативний консенсус, принцип соціальної справедливості, цінності громадянського суспільства, довіра, толерантність, солідарність, громадянська компетентність. Зясовано, що цілі, завдання і функції держави як субєкта партнерства, які виконують органи державного управління центрального, регіонального рівнів та місцевого самоврядування, визначаються в залежності від того, що держава є власником, підприємцем, роботодавцем в державному секторі економіки, законодавцем - в регулюванні соціально-трудових відносин, посередником і арбітром - у залагодженні соціальних конфліктів, ідеологом - у розбудові громадянського суспільства, Це означає багатофункціональність державного управління в системі соціального партнерства, що допомагає державі обєднувати суспільство у вирішенні соціально-економічних задач і підвищувати добробут і безпеку громадян, спираючись на їх підтримку та співучасть (див. рис.