Поняття економічної системи та методологічні підходи до їх класифікації. Еволюція поглядів та вплив європеїзації на соціальну ринкову економіку. Процес конвергенції економічних систем країн-членів Євросоюзу як крок до формування економічної системи ЄС.
Аннотация к работе
Теоретико-методологічні засади дослідження економічних систем європейського союзу ЗМІСТ Вступ 1. Еволюція поглядів на соціальну ринкову економіку 3. Конвергенція економічних систем та процес європеїзації економічних систем країн-членів ЄС як крок до формування економічної системи ЄС Висновки Джерела та література ВСТУП Із моменту свого заснування у 1958 році Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) пройшло всі основні етапи інтеграції, перерісши в економічний і валютний союз. ЄЕС зросло із шести країн-засновниць до Європейського Союзу (ЄС), який охоплює 28 країн-членів із загальним внутрішнім ринком та спільними політичними процесами. Велике значення у формуванні економічної системи ЄС мала та має Федеративна Республіка Німеччини (ФРН) та її модель соціально-ринкової економіки. Модель отримала високу оцінку завдяки унікальному німецькому економічному диву після Другої світової війни, а Німеччина повернула собі статус сильного гравця на політичній арені та претендує на звання „ядра” економічної системи ЄС. Соціально-ринкова система Німеччини базується на трьох догмах фрайбурзької економічної школи - верховенстві конкуренції, ціновій стабільності й гарантуванні соціальної справедливості. Ретельний аналіз конкурентної та монетарної політик ФРН та ЄС, а також факторний аналіз основних макроекономічних та соціальних показників країн-членів ЄС дасть змогу простежити тенденції впливу країн-членів ЄС одної на одну і на формування економічної системи ЄС у цілому. Вони сприяють мирному врегулюванню конфліктів, збільшенню обсягів торгівлі, захисту навколишнього середовища, а також більш прогресивному розвитку економік країн, які входять у те чи інше угрупування. Тема особливо актуальна для України як для країни, що порівняно недавно вступила на шлях ринкової трансформації та проголосила курс на євроінтеграцію. Серед основних дослідників економічних систем - В. Баумоль, Г. Еспінг-Андерсен, Ф. Прайор, Д. Соскіс, П. Холл, Ф. Шарпф. У розвиток теорії економічних систем значний внесок зробили такі відомі зарубіжні вчені, як Б. Амадле, С. Брю, К. Гайтані, С. Гасліл, П. Грегорі, С. Клапгам, Д. Конклін, Й. Кьоніг, Ф. Куас, М. Мендоза, К. МакКоннелл, Р. , Г. Петерс, С. Стюарт, а у теорію конвергенції економічних систем - Я. Тімберген, С. Солоу, Т. Тібут, Д. Норт. Серед досліджень українських учених, присвячених економічним системам, варто виділити праці Г. Башнянина, В. Борщевського, А. Булатова, Б. Гаврилишина, А. Гальчинського, В. Геєця, І. Грабинського, А. Грищенка, Б. Кульчицького, А. Мокія, С. Мочерного, І. Мулая, В. Новицького, О. Осінської, С. Сіденко, Ж. Шульги та ін. У вітчизняних дослідженнях розглянуто лише окремі аспекти соціально-ринкової економіки, зокрема, фундаментальними з цієї проблематики є праці М. Туган-Барановського. Соціальну орієнтацію в економіці України вивчають О. Головніна, А. Грищенко, В. Новицький, Ю. Полякова, М. Прокопенко, С. Сіденко, А. Філіпенко. Дисертантом проведено кластерний аналіз процесів конвергенції між країнами-членами ЄС та визначено ті сфери політики, в яких ФРН мала найбільший вплив на формування економічної системи ЄС. 1. У різні часи вчені працювали над визначенням найбільш точної типологізації економічних систем, які з’являлися, змінювалися та зникали протягом останніх століть. Основними елементами є фірми, домогосподарства, держава [22, c. 109]. С. Як приклад називають Англію та США XIX ст., а також Гонконг у ХХ ст. Приклади охоплюють США, Японію, Канаду, а також більшість країн Західної Європи [8, c. Як приклад називають колишні СРСР та Східну Німеччину; 2) ринковий соціалізм, де засоби виробництва належать державі або трудовим колективам, а виробництво і розподіл регулюються ринковим механізмом. Цікаве вчення про „ідеальні типи господарства”, на наш погляд, запропонував представник німецької фрайбурзької школи В. Ойкен. Іще один німецький вчений-ордоліберал А. Мюллер-Армак пропонує свою типологію економічних систем: - лібералізм (господарському розвитку надається повна свобода; діє принцип „природного відбору”, дарвінізм); - диктатизм або соціалізм (держава як єдиний власник майна і засобів виробництва керує усім, зокрема будь-яким різновидом особистої ініціативи. Капіталістичну ринкову економіку (Франція, Японія, Швеція); 2. Соціалістичну ринкову економіку (Югославія); 3. Отже, найважливішим властивістю економічних систем є їхня історичність, про що зазначають М. Шніцер, С. Гасліл, Ф. Прайос. Перший підхід: - індивідуалістичний англосаксонський капіталізм (основоположники Джон Локк та Адам Сміт), де кожна особа сама відповідає за власний успіх, а життя - це конкурентна боротьба. Держава у координованій ринковій економіці (КРЕ) активно бере участь у максимізації економічних вигод від інфраструктури, технологій і політики підготовки кадрів.